Пластові флюїди

Пластові флюїди — газ, нафта, пластова вода або їх суміші, якими насичено гірські породи. За Дж. Аміксом виділяють 5 різновидів пластових флюїдів (за фазовим станом):

• «Сухий газ», який характеризується відсутністю в сепараторі рідини, що конденсується.
• «Жирний газ» з газовим чинником 10 000 — 18 000 м³/м³, рідиною густиною менше 0,74 г/см³.
• «Конденсатний газ» з газовим чинником від 1 400 до 12 500 м³/м³ і рідиною гутиною між 0,78 і 0,74 г/см³.
• «Нафта з високою усадкою» з газовим чинником від 180 до 1 400 м³/м³ і густиною 0,74-0,80 г/см³.
• «Нафта з низькою усадкою» з газовим чинником менше 180 м³/м³ і густиною більше 0,80 г/см³.

Порівняння складів різних пластових систем вуглеводнів

Компоненти	Склад, % мольні
	«Сухий газ»	«Конденсатний газ»	«Нафта з низькою усадкою»
Метан	91,32	87,07	57,83
Етан	4,43	4,39	2,75
Пропан	2,12	2,29	1,93
Бутани	1,36	1,74	1,60
Пентани	0,42	0,83	1,15
Гексани	0,15	0,60	1,59
Гептани і більш важкі	0,20	3,08	33,15

«Сухий газ» складається в переважній більшості випадків з метану з домішкою етану і дуже невеликої кількості важких вуглеводневих газів.

«Жирний газ» («сирий газ») містить набагато більше важких вуглеводнів, ніж «сухий газ». Тому при збереженні пластової температури цей флюїд знаходиться в однофазному газоподібному стані. При природній міграції флюїду, у випадку попадання його в пласти неглибокого залягання, «жирний газ» може утворити рідку вуглеводневу фазу. «Жирні гази» є проміжною ланкою між «сухими» і «конденсатними газами».

«Конденсатний газ» в порівнянні з «жирним» містить більше важких компонентів; кількість рідини, що виділяється в сепараторі на 1 м³ газу, і її густина також збільшуються. Головна різниця між «конденсатним газом» та «сухим» і «жирним» — можливість ретроградної ізотермічної конденсації в пластових умовах.

У «нафті з високою усадкою» міститься більше легких вуглеводнів ніж у «нафті з низькою усадкою». Критична температура для перших нафт звичайно ближча до пластової, ніж для «нафти з низькою усадкою». В пластових умовах нафти знаходяться в рідкій фазі.

Відмінність між всіма перерахованими типами пластових вуглеводневих флюїдів визначається поступовою зміною складу: зменшенням частки метану в суміші і збільшенням частки його гомологів в ряді від «сухого газу» до «нафти з низькою усадкою». В таблиці наведені типові склади трьох флюїдів, виражені в мольних відсотках.

Агресивні пластові флюїди — рідкі або газоподібні речовини, переважно вода, нафта, природний газ, газоконденсат або їх суміш, які містяться в продуктивному колекторі і вміщують агресивні компоненти (сірководень, вуглекислий газ, жирні кислоти тощо).

Див. також

• Флюїд

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. — Полтава; Київ : ПолтНТУ; ФОП Халіков Р. Х, 2017. — 312 с. — ISBN 978-617-7565-05-4.
• Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Київ : Міжнародна економічна фундація, 2004. — Т. 1: А–К. — 560 с.
• Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Львів : Апріорі, 2006. — Т. 2: Л–Я. — 800 с.