Плунжерний ліфт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Плунжерний ліфт (рос. плунжерный лифт; англ. free piston, нім. Plungerlift m, Kolbenlift m) — різновид періодичного газліфта з використанням плунжера, який почергово рухається вгору-вниз у підіймальній колоні труб. Плунжерний ліфт — газорідинний піднімач, у якому для створення рухомої перегородки між рідиною та газом поміщають плунжер з клапаном газліфтним. Плунжерний ліфт може застосовуватися як перехідний від фонтанного до механізованого способу експлуатації, а також для винесен-ня рідини із стовбура газової свердловини.

Plunger Lift — це одна із систем підйому вуглеводневої продукції (Artificial Lift Systems або ALS), що основана на штучному продовженні періоду природного фонтанування свердловин.

Застосування. Особливості експлуатації[ред. | ред. код]

Плунжерний ліфт може застосовуватися як перехідний від фонтанного до механізованого способу експлуатації, а також для винесення рідини із стовбура газової свердловини.

Застосування плунжерного піднімача дає змогу продовжити фактичний період експлуатації свердловин з великим вмістом рідини (нафти, газового конденсату, води) у пластовій продукції, а у разі періодичного газліфта — зменшити витрату газліфтного газу. Основним елементом плунжерного піднімача є плунжер. Плунжер виконує роль рухомої перегородки між рідиною і газом, яка зменшує проковзування газу відносно рідини.

Час циклу підняття та спуску плунжера залежить від багатьох параметрів свердловини, наприклад тиску газу, кількості води, глибини і т. д. Плунжери бувають різних видів, і, відповідно, вартості, але принцип роботи залишається той самий — підняття по стовбуру під тиском газу та виштовхування рідини. Основні параметри роботи плунжера — час циклічності та швидкість підняття.

Частота циклів (а також ряд інших факторів) визначає довговічність роботи плунжера, який зазвичай розрахований на два-чотири місяці початкової експлуатації. Після цього необхідно проводити діагностику обладнання. Відомі випадки коли плунжер експлуатується роками з моменту його встановлення.

Принцип роботи плунжерного ліфта простий, але водночас ефективний. У стовбур свердловини спускається обладнання, основні компоненти якого: трубна опора із подвійними вибійними ударними пружинами (ця деталь виконує функцію амортизатора) та сам плунжер. Спочатку плунжер опускається в свердловину і перебуває на трубній опорі, після того як накопичився необхідний об'єм газу (достатній для того, щоб виштовхнути на поверхню плунжер і рідину) плунжер піднімається вгору по стовбуру, одночасно видавлюючи воду, що накопичилася. У надземній частині свердловини розміщується уловлювач плунжера, лубрикатор, контролери та інші елементи системи. Загалом монтаж на поверхні не потребує значних додаткових робіт. Внутрішньосвердловинне обладнання опускається на дроті за допомогою канатної установки. В результаті, основна частина часу йде на подальше налаштування та оптимізацію роботи системи. Весь процес контролюється датчиками, моніторинг яких можна проводити, сидячи за комп'ютером в офісі через бездротовий інтернет-зв'язок.

Для функціонування системи навіть немає потреби проводити електрику, контрольно-вимірювальні прилади живляться від батареї, яка, у свою чергу, заряджається від сонячної панелі, встановленої прямо на свердловині. Таким чином, після монтажу, робота та обслуговування обладнання обходяться в мінімум витрат коштів та часу. Спочатку «плунжер» використовувався для депарафінізації нафтових свердловин. І вже пізніше цю технологію почали масово застосовувати у боротьбі проти обводнення свердловин. Сьогодні це один з найпоширеніших методів, що допомагає ефективно впоратися з обводненням, очищенням свердловин від різного роду відкладень та механічних домішок.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • В. Г. Суярко. Прогнозування, пошук та розвідка родовищ вуглеводнів. Харків: Фоліо. 2015. 413 с.
  • Білецький В. С., Орловський В. М., Вітрик В. Г. Основи нафтогазової інженерії. Харків: НТУ «ХПІ», Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2018. 416 с.
  • Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.