Податкова система
Податко́ва систе́ма — це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку. Складається з прямих і непрямих податків. Прямі встановлюються безпосередньо на дохід або власність платника податків, непрямі включаються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачем.
Виходячи із сутності податку як категорії, можна визначити 2 функції даного поняття:
- 1) фіскальна – з допомогою податків формуються фінансові ресурси держави. Податки виступають основним джерелом доходів бюджетів різних рівнів. Об'єктивне існування податків як основного джерела доходів передбачає:
- а) надходження їх рівномірно в календарному розрізі (рівнонапруженість);
- б) стабільність надходження;
- в) податки повинні рівномірно надходити по всіх територіальних рівнях;
- 2) розподільчо-регулююча. Сутність даної функції в тому, що процес стягнення податку обов'язково означає розподіл певного явища чи процесу між податкоплатником та державою. Причому стягнення податку призводить до скорочення реальних об'єктів оподаткування для конкретних платників податку.
Елементи податків[ред. | ред. код]
Кожний податок має обов'язкові елементи. До них належать:
- суб'єкт податку або платник — особа, на яку законом покладено обов'язок сплачувати податок;
- база оподаткування — дохід або майно, з якого нараховується податок (заробітна плата, прибуток, майно, цінні папери тощо);
- джерело податку — дохід, за рахунок якого сплачується податок;
- ставка податку — розмір податку, який припадає на одиницю оподаткування (грошова одиниця доходу, одиниця земельної площі тощо). У практиці оподаткування розрізняють тверді, пропорційні, прогресивні і регресивні ставки податків.
- порядок обчислення податку *
- податковий період *
- строк та порядок сплати податку *
- строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку *
Види податків[ред. | ред. код]
За формою оподаткування всі податки поділяються на прямі і непрямі.
Прямі податки сплачуються суб'єктами податків безпосередньо й прямо пропорційно платоспроможності. Прямі поділяються на реальні та особисті. До реальних належать податки на землю, будинки, промислові, торгові, банківські установи та грошовий капітал. До особистих — податки на доходи фізичних та юридичних осіб (податковий, помайновий, із спадщини тощо).
На відміну від прямих, непрямі податки не зв'язані з розмірами доходів чи вартістю майна платника податків. Непрямі податки виступають у трьох видах: «акцизи», «фіскальні монопольні податки», «митні збори».
Акциз — різновид непрямого податку переважно на товари масового споживання (цигарки, алкогольні напої, сіль, цукор, сірники, автомобілі, холодильники, парфумерні вироби тощо), а також різні комунальні, транспортні, культурні та інші послуги, які мають широке розповсюдження (телефон, транспортні перевезення, авіа- і залізничні квитки, демонстрація фільмів). У більшості країн Заходу непрямі податки на товари і послуги внутрішнього ринку забезпечують близько 25 % всіх податкових надходжень у бюджет. Індивідуальні чи вибіркові акцизи стягуються за твердими ставками з одиниці товару. Фіскальні монопольні податки поповнюють казну за рахунок непрямого оподаткування товарів масового попиту, виробництво і реалізація яких монополізовані державою. Виник цей податок з «реалії», тобто привласнення державою виключного права на той чи інший вид діяльності. Наприклад, існує в державі монополія на виробництво алкогольних виробів. Напередодні антиалкогольної компанії цей вид монопольної державної діяльності забезпечував надходження в бюджет більше третини його суми. Практично завжди об'єктом державної монополії було також виробництво і реалізація виробів з хутра і золота.
Митні збори — це непрямі податки на імпортні, експортні і транзитні товари, тобто такі, які перетинають кордони країни. Вони сплачуються всіма, хто здійснює зовнішньоекономічні операції. В залежності від цих цілей, які переслідує держава, митні збори поділяються на «фіскальні», «протекційні», «антидемпінгові» і «пільгові».
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Державна податкова адміністрація у м. Києві
- Основні напрямки реформування сучасної податкової системи України, Національний банк України
- Київський національний економічний університет
- Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Література[ред. | ред. код]
- Гетьман О. Гальма економічного зростання / Дзеркало тижня, 21 лютого 2020 р.
- Податкова система : навч. посіб. / Клокар О. О. [та ін.]. — Львів : Сполом, 2016. — 487 с. : іл., табл. ; 21 см. — Бібліогр.: с. 470—479, в тексті та в підрядк. прим. — Предм. покажч.: с. 486—487. — 500 пр. — ISBN 978-966-919-205-9
- Податкова система : практикум : навч. посіб./ О. О. Лєгостаєва, Н. О. Гнип. - 2-ге вид. – Львів : Новий Світ – 2000, 2019. - 228 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Податкова система //Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової. – 2-е вид., переробл. і доповн. – К.: Алерта, 2011– 558 с.
- Функції податків і зборів // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 445. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |