Пойда Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пойда Василь Васильович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Пойда Василь Васильович.jpg
Загальна інформація
Народження 5 листопада 1983(1983-11-05)
Негровець
Смерть 18 вересня 2015(2015-09-18) (31 рік)
Болотене
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Формування
128 ОГПБр.png
 128 ОГПБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Васи́ль Васи́льович По́йда (5 листопада 1983(19831105) — 18 вересня 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1983 року в селі Негровець Закарпатської області; закінчив негровецьку загальноосвітню школу (в сучасності — навчально-виховний комплекс імені Василя Росохи). Пройшов строкову військову службу в лавах ЗСУ, по демобілізації працював на сезонних роботах.

Доброволець, влітку 2015 року мобілізований; солдат, стрілець-старший механік 128-ї гірсько-піхотної бригади.

18 вересня 2015-го пізнім вечором близько 22:20 поблизу спостережного поста взводного опорного пункту біля села Болотене Станично-Луганського району військовики виявили невідомих осіб; під час переслідування пролунали два вибухи (за однією з версій, є ймовірність, що спрацювала «розтяжка»). Один військовик зазнав осколкових поранень кінцівок, Василь Пойда загинув на місці.

24 вересня 2015 року похований в селі Негровець Міжгірського району.

Без Василя лишилися мама і брат.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» ІІІ ступеня (16.1.2016, посмертно)[1]
  • в жовтні 2015-го у Негровці відкрито пам'ятник Василю Рососі та Василю Пойді.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 16 січня року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]