Поклоніння волхвів (триптих, Босх)
| нід. De H. Petrus met stichter (links), de aanbidding van de Wijzen (midden), de H. Agnes met stichtster (rechts) (Het Brochorst-Bosschuyse-drieluik)[1] англ. Triptych of the Adoration of the Magi[1] | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Ієронім Босх |
| Час створення: | 1510 |
| Висота: | 146,7±0,1 см |
| Ширина: | 84±1 см |
| Матеріал: | Дерево |
| Техніка: | олія |
| Жанр: | сакральне мистецтво[1] |
| Зберігається: | Мадрид |
| Музей: | Прадо |
 [[commons:Category:The Adoration of the Magi by Hieronymus Bosch|Поклоніння волхвів]] у Вікісховищі | |
«Поклоніння волхвів» — триптих Єроніма Босха, відноситься до пізнього етапу його творчості (датується приблизно 1510 роком). Названо за центральним сюжетом, на зовнішніх стулках зображено Григорія І, що проводить таїнство Євхаристії.
Робота знаходиться в музеї Прадо, Мадрид[4].
Центральна композиція[ред. | ред. код]
Зображено Богоматір із немовлям на колінах. Босх дотримується фламандської традиції в зображенні Богородиці, про що свідчить порівняння композиції з роботами Яна ван Ейка чи Рогіра ван дер Вейдена.
Перед нею на колінах стоїть чоловік у червоному — цар Балтазар. Біля нього — Мельхіор (на його плащі — зображення зустрічі цариці Савської й Соломона) і Каспар (темношкірий цар). На землі бачимо скульптурне зображення жертвоприношення Ісаака. За ними — стара халупа, за дірою в стіні видно віслюка. В дверях стоїть фігура напівоголеного чоловіка в червоному. Існує кілька версій, кого зображено в його образі: Ірода, Валаама, Антихриста, на плечах якого сидять біси, або Давида (Ісус належить до роду Давидову, цар передає новонародженому нащадкові корону, яку тримає в лівій руці). Його нагота пояснюється в ІІ Самуїла 6:20 «І вернувся Давид, щоб поблагословити свій дім. І вийшла Мелхола, Саулова дочка, навпроти Давида й сказала: Який славний був сьогодні Ізраїлів цар, що обнажався сьогодні на очах невільниць своїх рабів, як обнажується який з пустунів!».[5] Його дивний капелюх нагадує про іншу цитату: «А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору» (ІІ Царів 19:30)
Справа на даху халупи підслухають двоє («Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник» Івана 10:1).
На задньому плані зображено кілька груп людей, далі — пейзаж із містом. На синьому небі сяє єдина зірка.
Внутрішні стулки[ред. | ред. код]
На бокових внутрішніх стулках часто зображували донаторів (замовників роботи або тих, хто робив значні пожертви церкві чи братствам). Босх зображує двох донаторів, що стоять на колінах. На лівій стулці — чоловік (із роду Боссюйє), біля нього — апостол Петро. За ними біля вогнища сидить, ймовірно, Йосип, що сушить пелюшки. На правій — Агнес Боссюйє, її покровителька, свята Агнеса (про це свідчить і ягня на задньому плані).
Зовнішні стулки[ред. | ред. код]
Виконані в спокійнішій, монохромній гамі, чим відрізняється від яскравих центральних композицій (внутрішні стулки вівтаря були святковими, зовнішні ж миряни бачили щодня). На них зображено Святого Георгія Богослова, що заснував Літургію (Месу). За легендою, одного разу під час проведення таїнства причастя присутній чоловік мав сумнів у тому, що бачить перед собою Тіло й Кров Христові. Тоді на вівтарі з'явився сам Ісус, що показав йому свої рани. На задньому плані Босх зображує сцени з Пристрастей Христових, нагорі — Голгофа із розп'яттям. Чорним написано фігури донаторів, що не бачать Христа.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в https://rkd.nl/explore/images/56462
- ↑ https://www.museodelprado.es/coleccion/obra-de-arte/la-adoracion-de-los-magos/666788cc-c522-421b-83f0-5ad84b9377f7
- ↑ https://www.museodelprado.es/coleccion/galeria-on-line/galeria-on-line/obra/la-adoracion-de-los-magos/
- ↑ Робота в каталозі музею Прадо. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 9 травня 2012.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 9 травня 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
| |||||||||||||||||