Полупанівка
| село Полупанівка | |
|---|---|
 Церква
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Скалатська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040430120064835 
|
| Облікова картка | Полупанівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1209 |
| Перша згадка | 1209 (816 років) |
| Населення | 1 008 |
| Територія | 1.093 км² |
| Густота населення | 922.23 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47875 |
| Телефонний код | +380 3543 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°28′42″ пн. ш. 25°58′14″ сх. д. / 49.47833° пн. ш. 25.97056° сх. д. |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Найближча залізнична станція | Скалат |
| Відстань до залізничної станції |
7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47851, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Скалат, Грушевського, 2 |
| Карта | |
  Полупанівка | |
 Полупанівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Полупа́нівка — село в Україні, у Скалатській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на півдні району. До 2015 року було підпорядковане Староскалатській сільській раді.
Населення — 993 особи (2007).
У селі бере початок річка Корилівка, ліва притока Гнилої Рудки.
Поблизу села є геологічна пам'ятка природи — «Велике сідло», пам'ятки природи — Полупанівські буки та дуб і Полупанівське родовище вапняку, а також ландшафтний заказник «Полупанівська Свята гора».
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1006 | 99.8% |
| російська | 2 | 0.2% |
| Усього | 1008 | 100% |
У селі помітні сліди Княжого тракту — шляху часів Русі.
Перша писемна згадка — 1580 р. Діяли «Просвіта», «Сільський господар», «Хліборобський вишкіл молоді» та інші товариства.
14 липня 2015 року ввійшло у склад Скалатської міської громади[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Скалатської міської громади[3].
19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району[4].
На Святій горі, що є місцем паломництва, розташовані мурований костел Святого Йосифа і церква Святої Трійці (1878, відбудована з каплиці 1989), ПЦУ, парохом якої є о. Михайло Карпець.
2010 року в ландшафтному заказнику «Полупанівська Свята гора» відкрито Хресну дорогу.
У жовтні 2016 року біля церкви Святої Трійці освятили капличку Божої Матері[5]
Споруджено пам'ятники на братській могилі радянських партизан та воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (обидва — 1968, встановлено надмогильну плиту, поховано 3 особи.[6]), насипано символічну могилу УСС (1991).
Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека, ФАП, 3 торгові заклади, дитячий табір «Веселка», а також дитячий садочок.
У Полупанівці народився польський літературознавець В. Вільчинський, архітектор Р. Хрущ, педагог Євгенія Шварцвальд. Тут проживав Антонів Василь Федорович — український і російський вчений, громадський діяч.
-
В'їзд у село -
Вхід до Святої Гори -
Троїцька церква та костел Святого Йосифа на Святій Горі -
Церква Святої Трійці -
Костел Святого Йосифа -
Капличка -
Хресна дорога -
Символічна могила Борцям за волю України -
Вигляд на село Полупанівка з Святої Гори.
- ↑ СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ Скалатської міської територіальної громади на 2023-2027 роки (PDF).
- ↑ Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області». kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑
Капличку Матері Божої, що являється пастушкам, освятили на Святій горі у селі Полупанівка на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 17 жовтня.
- ↑ Андрушків Б. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль: Підручники і посібники, 1998.
- Бай І., Мельничук Б., Петраш Б., Уніят В. Полупанівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 140—141. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Мельничук Б., Уніят В. Полупанівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 112. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Полупанівка [Текст] // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 528.
- З висоти Святої гори, або "Полупанівські смаколики" та їх волонтерська місія [Текст] : [за матеріалами розмови з старостою с. Полупанівка М. Марко] / Г. Макух // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2024. — № 41 (9 жовт.). — С. 3 : фот.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Через зсув людські городи піднялись на більш ніж десять метрів на YouTube // TV-4. — 2017. — 15 серпня. |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |