Криве (Скалатська міська громада)
село Криве | |
---|---|
Церква Пречистої Діви Марії | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Скалатська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040430050032146 |
Облікова картка | Криве |
Основні дані | |
Засноване | 1857 |
Населення | 719 (2009) |
Поштовий індекс | 47872 |
Телефонний код | +380 3543 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°24′50″ пн. ш. 25°58′0″ сх. д. / 49.41389° пн. ш. 25.96667° сх. д. |
Відстань до обласного центру |
32 км |
Відстань до районного центру |
23 км |
Найближча залізнична станція | Скалат |
Відстань до залізничної станції |
1 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47851, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Скалат, Грушевського, 2 |
Карта | |
Мапа | |
|
Криве́ — село в Україні, у Скалатській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
Населення — 769 осіб (2001).
Розташоване на південному сході району. Неподалік міста Скалат.
Криве знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Відоме від XVIII століття.
У дорадянський період діяли «Просвіта» й інші українські товариства.
1 січня 1926 р. із сільської гміни (самоврядної громади) Криве Скалатського повіту вилучена територія розпарцельованого (розділеного) фільварку «Малинівка біля Кривого» і з неї утворено самостійну гміну Малинівка[1].
1 серпня 1934 року село увійшло до об'єднаної гміни (рівнозначна волості) Остап'є.
У 1939 році в селі проживало 1490 мешканців (660 українців-грекокатоликів,, 640 українців-латинників, 20 поляків, 160 польських колоністів міжвоєнного часу, 10 євреїв)[2].
З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
До 2015 року було адміністративним центром Кривенської сільської ради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скалатської міської громади.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 767 | 99.74% |
російська | 1 | 0.13% |
румунська | 1 | 0.13% |
Усього | 769 | 100% |
Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1863, мурована), капличка, «фігура» Божої Матері.
Споруджено пам'ятники полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1965), Тарасу Шевченку (1992).
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, дошкільний заклад, клуб, бібліотека, фелдшерсько-акушерський пункт, 4 торговельних заклади.
- Мелітон Бучинський (1847—1903) — український фольклорист, етнограф.
- Мирон Зарицький (1889—1961) — український математик, професор, закінчив місцеву початкову школу.
-
В'їзд у село
-
Церква Пречистої Діви Марії
-
«Фігура» Божої Матері
-
Пам'ятний знак борцям за волю України
- ↑ Dz.U. 1925 nr 101 poz. 716. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 3 жовтня 2016.
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 77.
- Лаба В., Петраш Б., Уніят В. Криве // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 124—125. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Мельничук Б., Шанайда П. Криве // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 233—234. — ISBN 966-528-199-2.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |