Полярний розчинник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пол́ярний розч́инник — розчинник, молекули якого є диполями. Дипольний момент молекул розчинника визначає такі їхні властивості, як висока (в порівнянні з неполярними розчинниками) температура кипіння і температура плавлення, здатність сольватувати йони, висока (>10) діелектрична проникність. Прикладами полярного розчинника є вода, спирти.

Полярність розчинника — якісне поняття, яке використовується у випадку розчинників, молекули яких є полярними, характеризується величиною Z, йонізуючою здатністю. Не досить точний термін, що стосується загальної здатності розчинника сольватувати розчинене (у випадку хімічної рівноваги — реактанти та продукти, у випадку швидкості реакції — реактанти та перехідний стан, у випадку поглинання світла — основний та збуджений стани). Залежить від дії усіх можливих неспецифічних та специфічних взаємодій між розчиненим та розчинником, за винятком тих взаємодій, які ведуть до хімічних змін їх молекулярних частинок. У певних випадках значення терміна обмежується неспецифічними взаємодіями.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.


Chem template.svg Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.