Перейти до вмісту

Полієнко Іван Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Полієнко Іван Олексійович
Народився7 вересня 1950(1950-09-07) (74 роки)
Деденьово, Дмитровський район, Московська область, РРФСР, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьхудожник
Alma materМосковський державний академічний художній інститут імені Василя Сурикова
Знання мовросійська
Нагороди
заслужений художник Російської Федерації

Іван Олексійович Полієнко (рос. Иван Алексеевич Полиенко, нар. 1950(1950), Дєдєнєво, Московська область, РСФРР) — російський художник-живописець, заслужений художник Російської Федерації.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1982 році закінчив Московський державний академічний художній інститут імені Сурикова (театральна майстерня М. М. Курилко-Рюміна). З 1985 року — член Спілки художників СРСР (нині Спілка художників Росії). З 1980 року бере участь в московських, республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках. За серію московських пейзажів отримав премію м. Москви в області літератури і мистецтва (2002), дипломант Російської академії мистецтв, член-кореспондент Російської академії мистецтв. Викладає в Російській державній спеціалізованій академії мистецтв, професор.

Мистецтвознавець В. С. Манін у книзі «Російський живопис XX століття» пише про творчість Полієнко:

Сфера його художнього опанування — місто. Причому не місто крикливих новобудов, а місто, що ніби йде у минуле. Художник вишукує нехитрі і навіть прозаїчні сюжети <…> Безлюдність вулиць є порожнеча життя. Поодинокі перехожі іноді з'являються, але, немов тіні, тиснуться до стін будинків. Дивно, як ці банальні, примарні мотиви перетворюються під пензлем художника, набуваючи краси ритмічного ладу будинків — старих двоповерхових будівель стриманих кольорів, якому вторить ритм вікон, що дивляться на сіру пустинну площу. У всіх мотивах Полієнко відчувається приховане почуття людської самотності, передане через самотність безлюдних вулиць.

Роботи художника знаходяться в зібраннях Міністерства Культури Російської Федерації, Московського Союзу художників, у Московському музеї сучасного мистецтва, Рязанському обласному художньому музеї, Томському обласному художньому музеї, Плесському державному історико-архітектурному художньому музеї-заповіднику, а також у приватних колекціях в Росії, Бельгії, Голландії, Німеччини, США, Італії, Франції, Великій Британії.

Джерела

[ред. | ред. код]