Поплітник білогорлий
| Поплітник білогорлий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(cropped).jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pheugopedius fasciatoventris (Lafresnaye, 1845)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Thryothorus fasciativentris | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Поплі́тник білогорлий[3] (Pheugopedius fasciatoventris) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
.jpg)
Довжина птаха становить 15 см, самці важать 23,5-34,5 г, самиці 19,5-28,5 г. Верхня частина голови яскраво-коричнева, на обличчі чорнувата "маска", над очима білі "брови". Спина і надхвістя каштанові, крила і хвіст коричневі, поцятковані темними смужками. Підборіддя, горло і груди білі, нижня частина грудей і живіт контрастно чорні, живіт поцяткований білими смужками, боки і нижня частина живота охристі. Гузка поцятковані чорними і сірими смугами, стегна темно-коричневі, поцятковані темними смужками. Очі червонувато-карі або світло-карі, дзьоб чорнуватий або сіруватий, знизу сизий. Лапи чорнуваті. У молодих птахів верхня частина тіла тьмяно-каштанова, надхвістя світліше, горло тьмяно-сірувато-біле, груди з боків тьмяно-сірувато-коричневі, живіт коричневий, поцяткований темними смугами. Різкий контраст між грудьми і животом відсутній.
Виділяють три підвиди:[4]
- P. f. melanogaster (Sharpe, 1882)[5] — південно-східна Коста-Рика і південно-західна Панама;
- P. f. albigularis (Sclater, PL, 1855)[6] — від центральної Панами до північно-західної Колумбії;
- P. f. fasciatoventris (Lafresnaye, 1845) — північна Колумбія, долина річок Каука і Магдалена.
Білогорлі поплітники мешкають в Коста-Риці, Панамі і Колумбії. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними. Гніздо кулеподібне з бічним входом, робиться з листя, встелюється м'яким рослинним матеріалом, розміщуєтся в заростях ліан. В кладці 2 яйця, насиджує лише самиця.
- ↑ BirdLife International (2016). Pheugopedius fasciatoventris: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 15 липня 2022
- ↑ Frédéric de Lafresnaye: Description de quelques oiseaux nouveaux. In: Revue Zoologique par La Société Cuvierienne. 8, S. 337-342 (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Dapple-throats, sugarbirds, fairy-bluebirds, kinglets, Elachura, hyliotas, wrens, gnatcatchers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Richard Bowdler Sharpe: Catalogue of the Passeriformes, or Perching Birds in the collection of the British Museum. 6, Order of the Trustees, London (biodiversitylibrary.org ; 1881).
- ↑ Philip Lutley Sclater: On some new or little known species of birds in the Derby Museum in Liverpool. In: Proceedings of the Zoological Society of London. 23, S. 74–77 (biodiversitylibrary.org).
- Stiles, F. Gary & Skutch, Alexander Frank (1989): A guide to the birds of Costa Rica. Comistock, Ithaca. ISBN 0-8014-9600-4
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |