Попревич Віктор Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Попревич Віктор Михайлович
Народився 25 травня 1963(1963-05-25) (60 років)
Донецьк, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність суддя
Заклад Приморський районний суд міста Одеси

Попревич Віктор Михайлович (нар. 25 травня 1963, Донецьк) — суддя Приморського районного суду Одеси.

Життєпис[ред. | ред. код]

1992—2015 — суддя Київського районного суду Донецької області[1]. З вересня 2012 року Вища рада юстиції підвищує Попревича до заступника голови Київського районного суду Донецької області[2]. У Донецьку жив у домі на вулиці Олімпійській, який прикрасив бюстами Сталіна та Леніна[3].

Протягом 2007—2014 років Попревич, всупереч закону, писав офіційні рішення російською мовою, а понад 2000 своїх рішень не оприлюднив.

2015 року переведений з окупованого росіянами Донецька до Одеси.[4] Того ж року НАЗК виявило недостовірні відомості у декларації Попревича[5].

2017 року претендував на посаду судді Верховного суду України, але вибув з конкурсу, бо не з'явився на складання анонімного письмового тестування[6].

2017 року, під час розгляду резонансої справи проти директора табору «Вікторія» Петроса Саркісяна. 2013 року в таборі у пожежі загинуло троє дітей. Попревич без участі прокурорів чи адвокатів оголосив про заставу в 128 тис. грн гривень для обвинуваченого[7].

2017 — Попревича притягнули до дисциплінарної відповідальності, коли той відмовив у накладенні адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення на Глуханчука А.В[8].

Попревич закрив без розслідування й вироку («у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення») резонансну справу щодо керування автомобілем напідпитку проти голови Одеського окружного адміністративного суду Олега Глуханчука[9].

У травні 2019 року Громадська рада доброчесності визнала Попревича суддею, який не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, таким, що «маніпулював обставинами чи законодавством» та «допускав недбале оформлення документів»[10].

2020—2021 року Попревич розглядав справу щодо Пожежі в Одесі 4 грудня 2019 року.

23 лютого 2021 року Попревич виніс обвинувачувальний вирок, який викликав бурхливий протест в українському суспільстві. Він засудив активіста Сергія Стерненка та його соратника Руслана Демчука до 7 років позбавлення волі й конфіскації половини його власності[11].

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Дружина Наталія Володимирівна Попревич[12].
  • Син — Віталій Попревич (н. 31 березня 1988)
  • Батько — Попревич Михайло Григорович (н. 1930)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Судья из Донецка вынес приговор Стерненко. Досье на Виктора Попревича (и его неоднозначные решения). Свои.City (рос.). Процитовано 23 лютого 2021.
  2. Український суддя виявився завзятим шанувальником Сталіна. РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 лютого 2021.
  3. Суддя, який засудив Стерненка до в'язниці, виявився фанатом Сталіна і Леніна - ЗМІ. РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 лютого 2021.
  4. zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/82/2015#Text. Процитовано 23 лютого 2021. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  5. НАЗК виявило порушення в деклараціях двох суддів. РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 лютого 2021.
  6. Попревич Віктор Михайлович. :: Prosud.info. blog.prosud.info (англ.). Процитовано 23 лютого 2021.
  7. Цензор.НЕТ. Вирок Стерненку виніс суддя з Донецька Попревич, який встановив біля воріт свого особняка бюсти Леніна і Сталіна, - Казанський. ФОТО. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 23 лютого 2021.
  8. Новини та повідомлення. www.vru.gov.ua. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2021.
  9. Судді Стерненка: хто ці люди і чому вони досі в мантіях?. dejure.foundation. Процитовано 23 лютого 2021.
  10. suspilne.media https://suspilne.media/107745-ce-represii-v-odesi-ludi-vijsli-na-akciu-pidtrimki-sternenka/. Процитовано 23 лютого 2021. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  11. suspilne.media https://suspilne.media/107478-sternenka-uvaznili-na-7-rokiv-za-vikradenna-ludini-ta-zberiganna-zbroi/. Процитовано 23 лютого 2021. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  12. https://declarations.com.ua/declaration/nacp_36ebcdc2-1425-4195-8441-931d8d2068d2[недоступне посилання]