Поп-журналістика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ich-Memorial («Ich» — німецькою «я»), Франкфурт-на-Майні

Поп-журналістика (нім. Popjournalismus) — форма журналістики, що з'явилася під впливом американського Новий журналізм в середині 60-х років у Німеччині і увійшла в літературу.[1][2][3] Це було найбільш очевидно у творчості Йорга Фаузера.

Визначення

[ред. | ред. код]

Він визначає її наступним чином: «поп-журналістика: мистецтво розваг — без тієї невидимої межі, що так часто відділяє розваги та мистецтво одне від одного.»[4] Нойтерт не лише високо оцінив ономатопоетична «бомбу» маленького слова «поп»,[5], але й притаманну цьому терміну «значеннєву різноманітність, ненормативність, відкритість».[6][7].

Характеристики

[ред. | ред. код]
Трумен Капоте, одна з моделей Германа

.

Це гібридний жанр, що поєднує журналістський та літературний підходи, характеризується використанням оповіді від першої особи. Його стиль більш літературний, ніж журналістський, з акцентом на «правді», а не на суворих «фактах», на суб'єктивність замість об'єктивність, на естетичному задоволенні замість тверезості. Поп-журналісти не є незацікавленими спостерігачами, а занурюються в події, вони є невід'ємною частиною своїх репортажів.[8].

Експоненти

[ред. | ред. код]
Натіас Нойтерт та Гельмут Зальцингер, двоє з трьох перших поп-журналістів

.

Наслідуючи американські формальні моделі та поєднуючи їх з багатою історією німецької літератури, найпершими представниками поп-журналістики були Уве Неттельбек, Натіас Нойтерт та Гельмут Зальцингер, які жили в Гамбург або поблизу нього.[9] Спочатку вони писали для Die Zeit, потім для різних газет і журналів, включаючи Süddeutsche Zeitung, Frankfurter Rundschau, Twen і Sounds.[10]. Їхні незвичні статті стали хорошою основою для наступних представників поп-журналістики, таких як Клара Дрехслер, Дідріх Дідеріхсен та Ютта Кетер, що публікувалися в Spex (журнал)[11]>. Так чи інакше, всі ці письменники вплинули на феномен поп-літератури. Промовистим прикладом є бестселер Faserland Крістіан Крахт[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Див. Керстін Глеба/Екхард Шумахер (ред.): Pop seit 1964. Kiepenheuer & Witsch, Cologne 2007, p. 398.
  2. Див. Frank Degler/Ute Paulokat: «Neue Deutsche Popliteratur». UTB 3026, Wilhelm Fink Verlag, Paderborn 2008 ISBN 978-3-8252-3026-5
  3. Jörgen Schäfer: «Neue Mitteilungen aus der Wirklichkeit. Про відносини між поп-музикою та літературою в Німеччині з 1968 року». In: Heinz-Ludwig Arnold/Jörgen Schäfer (Ed.): Popliteratur Edition Text + Kritik. Sonderband X, Munich 2003, p. 14.
  4. Natias Neutert: Adorno ist tot (Адорно мертвий). Pozzo Press, Hamburg 1971, p 23
  5. Див. https://en.wiktionary.org/wiki/pop
  6. Natias Neutert: Adorno ist tot (Адорно мертвий). Pozzo Press, Hamburg 1971, p 23.
  7. Див. Колін Спаркс: Популярна журналістика: Теорії та практика, в: Peter Dahlgren/Colin Sparks (Ed.): Журналістика та популярна культура. Sage Publications, London 1992, p. 24, 25.
  8. Див: Від Ліппмана до Ірвінга і до нової журналістики. In: «Quill», серпень 1972, С. 19-21.
  9. Див. zeit.de, zeit.de
  10. Див: Звуки — Платтен 66-77. 1827 критиків; Франкфурт-на-Майні 1979.
  11. Зібрані в антології, див. Макс Дакс/Анне Ваак: Spex. Das Buch. 33 1/3 Jahre Pop. AV — Die Anderen Verlage. Uelvesbüll 2013, ISBN 978-3-8493-0033-3
  12. Див. Франк Фінлей: «Dann wäre Deutschland wie das Wort Neckarauen»: Поверхня, поверховість і глобалізація у «Фазерленді» Крістіана Крахта, в: Стюарт Табернер (Ред.): «Німецька література в епоху глобалізації». Видавництво Бірмінгемського університету, Бірмінгем 2004, с. 189—208.

Література

[ред. | ред. код]
  • Денніс Чейз: Від Ліппмана до Ірвінга та нової журналістики. Quill, серпень 1972.
  • Френк Фінлі: «Dann wäre Deutschland wie das Wort Neckarauen»: Поверхня, поверховість і глобалізація у «Faserland» Крістіана Крахта, в: Стюарт Табернер (ред.): Німецька література в епоху глобалізації. Видавництво Бірмінгемського університету, Бірмінгем 2004.
  • еріберт Прантль: «Die Welt als Leitartikel. Про майбутнє журналістики». Лекція Теодора Герцля. Picus Verlag, Відень 2012 ISBN 9783854526834
  • Франциска Вальзер: «Поп-література та поп-журналістика». Grin Verlag, Мюнхен 2007, ISBN 9783638658379

Рекомендована література

[ред. | ред. код]
  • Dennis Chase: From Lippmann to Irving to New Journalism. In: Quill, August 1972.
  • Frank Finlay: «Dann wäre Deutschland wie das Wort Neckarauen»: Surface, Superficiality and Globalisation in Christian Kracht's Faserland, in: Stuart Taberner (Ed.): German Literature in the Age of Globalisation. University of Birmingham Press, Birmingham 2004.
  • Heribert Prantl: «Die Welt als Leitartikel. Zur Zukunft des Journalismus». Theodor-Herzl-Lecture. Picus Verlag, Wien 2012 ISBN 9783854526834
  • Franziska Walser: Popliteratur und Popjournalismus. Grin Verlag, München 2007, {{ISBN|9783638658379}