Портал:Габон/Найкраща стаття
Державний переворот у Габоні — невдала спроба військового путчу, здійснена частиною габонських збройних сил та поліції 17-18 лютого 1964 року з метою повалення влади тодішнього президента Леона Мба.
Безпосередньою причиною збройного виступу послугувало рішення президента про розпуск парламенту, що викликало невдоволення серед опозиції та габонської армії. Зранку 18 лютого група зі 150 військових та поліцейських під керівництвом 4 молодших лейтенантів заарештувала главу держави та законний уряд. На столичному радіо Лібревіля учасники путчу закликали мешканців зберігати спокій та запевнили, що профранцузька політика країни залишиться незмінною. Габонці відреагували на збройний виступ спокійно, жодних заворушень і виступів не відбулось, що повстанці сприйняли як знак схвалення та підтримки їхніх дій.
На чолі тимчасового уряду військові поставили колишнього міністра закордонних справ Жана-Ілера Обама, який до того часу став головним політичним опонентом Габрієля Мба. Невідомо, чи був сам Обам обізнаний у плануванні перевороту, принаймні, довести на суді його причетність до заколоту так і не змогли. Скинутого президента Мба революціонери відправили до невеликого містечка Ламбарене, що за 250 км від столиці. Бунт лейтенантів викликав негативну реакцію в колишній метрополії, президент Шарль де Голль прийняв рішення «нормалізувати» ситуацію та відновити владу лояльного Мба. У ході швидкої військової операції Франція перекинула в колишню колонію військові підрозділи, дислоковані в інших африканських країнах, і в ніч на 19 лютого доволі легко подавила незначний опір повсталих армійців. Більшість членів тимчасового уряду потрапила під арешт. Свої дії французьке керівництво аргументувало угодою 1960 року, укладеною між Францією та Габоном після проголошення останнім незалежності.
Повернувши президентське крісло, Мба ув'язнив більше 150 своїх супротивників й пообіцяв, що його вороги не будуть «ані помилувані, ані прощені», оскільки заслуговують тільки на «повне покарання». Лідера революціонерів Обама було засуджено до 10 років каторжних робіт і 10 років заслання, у 1972 році його помилували. Після згаданих подій старіючий, часто хворий президент Мба поступово відійшов від колишньої всеосяжної влади, хоч і залишався на посаді президента. Останні роки свого правління він провів у власному президентському палаці під надійною охороною французьких військ аж до своєї смерті 28 листопада 1967 року.