Портик Октавії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портик Октавії

41°53′32″ пн. ш. 12°28′42″ сх. д. / 41.89243600002777157° пн. ш. 12.47853300002777743° сх. д. / 41.89243600002777157; 12.47853300002777743Координати: 41°53′32″ пн. ш. 12°28′42″ сх. д. / 41.89243600002777157° пн. ш. 12.47853300002777743° сх. д. / 41.89243600002777157; 12.47853300002777743
Країна  Італія
Розташування Рим
Тип археологічна пам'ятка
Засновник Октавіан Август
Дата заснування 27 до н. е.

Портик Октавії. Карта розташування: Італія
Портик Октавії
Портик Октавії
Портик Октавії (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
План портика (Піранезі, 1756)

Портик Октавії (лат. Porticus Octaviae) — руїни античного квадрипортика в Римі. Розташовані у центрі міста поблизу Театру Марцелла.

Історія[ред. | ред. код]

Став результатом здійсненої Августом у 33-23 до н. е. перебудови більш ранньої споруди — портика Метелли, побудованого цензором Цецилієм Метеллом Македонським близько 131 до н. е.[1]. Після перебудови портик присвячений сестрі імператора Октавії.

Постраждав під час пожежі в 80 і відновлений за Доміціана[2]. Потім ще раз постраждав від вогню при Коммоді в 191. Руїни, видимі сьогодні, відносяться до реконструкції 203, здійсненої Септимиєм Севером[3].

У X столітті портик та театр Марцелла перебудовані в лавки та майстерні, у портику знаходився також рибний ринок.

Опис[ред. | ред. код]

Споруда епохи Августа являла собою прямокутну площу 119 метрів завширшки і близько 132 метрів завдовжки[3], на низькому подіумі, оточену подвійною гранітною колонадою, і була прикрашена мармуром, численними статуями, в тому числі 34 бронзовими статуями вершників роботи Лізіппа, що зображали Александра Македонського та його полководців.

Усередині портика знаходилися храм Юнони Регіни, побудований Марком Емілієм Лепідом у 179 до н. е., і храм Юпітера Статора, побудований Метеллом одночасно з первісним портиком, а також бібліотека та курія Октавії, додані при розбудові епохи Августа[3].

Частина портика, що найбільш збереглася, — південні пропілеї, видимі з via dell Portico d'Ottavia. Від них зберігся фронтон, антаблемент із написом епохи Септимія Півночі та дві з чотирьох оригінальних колон.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архитектура Рима. Архів оригіналу за 24 вересня 2010. Процитовано 25 лютого 2009.
  2. Samuel Ball Platner, Thomas Ashby, A Topographical Dictionary of Ancient Rome
  3. а б в Filippo Coarelli. Rome and Environs: An Archaeological Guide. University of California Press, 2014. P.271-272