Посольство Південної Кореї в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Посольство Республіки Корея в Україні
Країна Південна Корея Південна Корея
Посол Кім Хьонг Те
Відкрите 1993
Адреса Україна Україна, м. Київ, вул. Стрілецька, 12
50°27′12″ пн. ш. 30°30′42″ сх. д. / 50.45352100002777718° пн. ш. 30.51192010002777977° сх. д. / 50.45352100002777718; 30.51192010002777977Координати: 50°27′12″ пн. ш. 30°30′42″ сх. д. / 50.45352100002777718° пн. ш. 30.51192010002777977° сх. д. / 50.45352100002777718; 30.51192010002777977
Офіційний вебсайт
Мапа

Посольство Республіки Корея в Україні — офіційне дипломатичне представництво Республіки Корея в Україні, відповідає за розвиток та підтримання відносин між Республікою Корея та Україною.

Історія посольства[ред. | ред. код]

Після проголошення незалежності Україною 24 серпня 1991 року Південна Корея визнала Україну 30 грудня 1991 року. 10 лютого 1992 року між Україною та Південною Кореєю було встановлено дипломатичні відносини.[1]

Попередня будівля посольства по вул. Володимирській, 43

Консульський відділ[ред. | ред. код]

  • Адреса: 01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 11, 2 поверх, офіс 6

Комерційний відділ[ред. | ред. код]

  • Адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 19А, 4-й поверх

Посли Південної Кореї в Україні[ред. | ред. код]

  1. Ань Хен Вон (1993–1995)
  2. Хан Чун Лі (1995–1998)
  3. Канг Кин Тек (1998–2000)
  4. Джанг Шин (2000–2003)
  5. Лі Сонг Джу (2003–2006)
  6. Хо Сун Чьол (2006–2008)
  7. Пак Ро Бьок (2008–2011)
  8. Кім Ин-Цжун (2011-2014)
  9. Сол Кьон Хун (2014-2016)[2]
  10. Лі Янг Гу (2016-2019)[3]
  11. Квон Кі Чанг (2019-2021)
  12. Кім Хьонг Те (2021-)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
  2. Порошенко прийняв вірчі грамоти від 13 послів. Архів оригіналу за 13 вересня 2014. Процитовано 13 вересня 2014.
  3. Посли Південної Кореї, Малайзії, Казахстану, Аргентини та Китаю приступили до виконання обов'язків. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 24 червня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]