Поштова та фіскальна марка
Поштова та фіскальна марка, яку іноді також називають маркою подвійного призначення[1][2] або складною маркою[3], — марка, яка однаково дійсна для використання як для поштових цілей, так і для фіскальних цілей. На них часто, але не завжди, містився такий напис, як «Поштова оплата та дохід». Марки подвійного призначення були поширені у Великій Британії та Британській імперії протягом ХІХ та ХХ століть, і вони все ще використовуються в деяких країнах на початку ХХІ століття.
На марках подвійного призначення, які використовуються для поштових цілей, зазвичай є поштовий штемпель, тоді як на марках, що використовуються як фіскальні, є певна форма фіскального погашення (наприклад, погашення пером, ручним штампом або приватний наддрук).
Використання в Британській імперії та Співдружності націй[ред. | ред. код]
У 1881 році у Великій Британії було прийнято Закон про митні та внутрішні доходи, який зазначав, що «гербовий збір в один пенні може позначатися поштовими марками, і навпаки».[4] Це призвело до випуску марок подвійного призначення, починаючи з бузкового пенні 1881 року та випуску бузкового та зеленого 1883—1884 років. На першому було написано «Поштові витрати та внутрішні доходи», а на другому — «ППоштова оплата та дохід». Крім того, існуючі поштові марки та марки внутрішніх доходів стали дійсними для обох цілей. Багато британських марок номіналом до 2s6d були дійсними як для поштового, так і для фінансового використання до 1968 року,[5] і більшість стандартних і деякі пам'ятні марки, випущені в цей період, були належним чином прописані.[6]
Використання марок подвійного призначення в різних колоніях Британської імперії почалося в ХІХ столітті. На деяких поштових або прибуткових марках не було напису, який би вказував на їх призначення, і вони неофіційно використовувалися для обох цілей. У 1880-х роках деякі колонії офіційно дозволили марки подвійного призначення, тоді як деякі існуючі прибуткові марки стали дійсними для поштового використання (як поштові фіскальні марки). Більшість британських колоній випустили марки з написами на кшталт «Поштова оплата та доходи» між кінцем ХІХ і початком ХХ століть, а деякі країни, такі як Цейлон, надрукували цим написом існуючі запаси поштових марок. Деякі марки великої вартості, на яких містилися ці написи, були в основному призначені для фіскального використання і майже виключно використовувалися як такі, але їхні написи теоретично також робили їх поштовими марками, і тому вони включені в каталоги поштових марок.[7]
У деяких випадках випуск марок подвійного призначення створював проблеми щодо розподілу доходів між поштою та скарбницею.[2] Деякі колонії, такі як Мальта та Наталь, кілька разів мінялися між окремими і подвійними випусками.[2][8]
Після кінця 1930-х років багато колоній відмовилися від напису «Поштова оплата та доходи» зі своїх марок, але багато марок залишалися дійсними для обох цілей.[7] Кілька нинішніх або колишніх британських колоній, таких як Монтсеррат і Невіс, продовжують випускати марки подвійного призначення на початку ХХІ століття.[9][10]
Використання в інших країнах[ред. | ред. код]
Деякі марки Таїланду (тоді відомого як Сіам), випущені між 1887 і 1904 роками, мали напис «Поштова вартість і дохід».[11] Деякі країни, такі як Ісландія, також дозволили використовувати поштові марки для певних фіскальних цілей без напису на самих марках.[12]
Колекціонування[ред. | ред. код]
Колекціонери марок зазвичай віддають перевагу маркам подвійного призначення, які використовувалися для поштових цілей, а не маркам, які використовувалися як прибутки. У зв'язку з цим марки, що використовуються у фіскальних цілях, як правило, дешевші, ніж марки, що використовуються в пошті.[13]
Див. також[ред. | ред. код]
- Поштова фіскальна марка, яка стосується поштового використання податкової марки
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ McClellan, Andrew (2011–17). Malta. Revenue Reverend. Архів оригіналу за 24 вересня 2017.
- ↑ а б в Lee, Julia. Natal: Last but not least. Stamp Magazine. Архів оригіналу за 1 травня 2020.
- ↑ Lundy, Frederick George C. (1894). The Compound Stamps (Postage and Revenue,) of Great Britain (PDF). New York City: The Scott Stamp and Coin Co., Limited. Архів оригіналу (PDF) за 14 січня 2023.
- ↑ Customs and Inland Revenue Act, 1881 (PDF). legislation.gov.uk. 1881. Архів оригіналу (PDF) за 11 липня 2019.
- ↑ Barefoot, John (2010). United Kingdom Revenues (вид. 5). York: J. Barefoot Ltd. с. 4. ISBN 978-0906845691.
- ↑ Stanley Gibbons Stamp Catalogue: Commonwealth and British Empire Stamps 1840–1970 (вид. 117). London: Stanley Gibbons. 2015. с. GB13—GB24. ISBN 978-0-85259-918-1.
- ↑ а б Barefoot, John (2019). British Commonwealth Revenues (вид. 10). York: J. Barefoot Ltd. с. 5. ISBN 978-0-906845-76-9.
- ↑ Davenhill, Noel (December 2019). British Colonial and Protectorate Stamps – Part 19: Malta. Gibbons Stamp Monthly. Т. 50, № 7. Stanley Gibbons Ltd. с. 62—68.
- ↑ McClellan, Andrew. Montserrat. Revenue Reverend. Архів оригіналу за 15 грудня 2019.
- ↑ McClellan, Andrew. St Kitts-Nevis (and Anguilla). Revenue Reverend. Архів оригіналу за 5 жовтня 2019.
- ↑ Stanley Gibbons Postage Stamp Catalogue: Part III (Foreign Countries) America, Asia and Africa (вид. 51). London: Stanley Gibbons. 1958. с. 712—714.
- ↑ Barefoot, John. Iceland Tollur Cancels (PDF). J. Barefoot Ltd. Архів оригіналу (PDF) за 4 червня 2017.
- ↑ Stamp Values & Guide to Condition. Stanley Gibbons. Архів оригіналу за 1 травня 2020.
