Правило Фаренгольця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Правило Фаренгольця (англ. Fahrenholz's rule) — гіпотеза, відповідно до якого еволюція групи постійних паразитів відбувається зв'язано з еволюцією організмів-хазяїв, тобто споріднені види паразитів паразитують на близьких видах хазяїв[1]. Ця теорія може розглядатися як елемент концепції коеволюції.

Останнім часом спостерігається ріст зацікавленості до досліджень пов'язаних з екологією і коеволюцією гельмінтів з їхніми хребетними тваринами-хазями.

Оглядова стаття[2] містить багато прикладів на підтримку цієї гіпотези.

Класичним, азбучним прикладом дії правила Фаренгольця є випадок з фламінго, яких, одні автори відносять до ряду лелекоподібних (Ciconiiformes), в той час як інші орнітологи вважають їх представниками ряду гусеподібних (Anseriformes). Три з чотирьох родів вошей фламінго (Trinoton, Anatoecus і Anaticola) є вузько спеціалізованими до гусеподібних і фламінго, в той час як четвертий рід (Colpocephalum) — генераліст, його паразитофауна доводить, що існують вагомі доводи щодо тісних філогенетичних зв'язків між гусями і фламінго[3][4]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • TIMM R. M. 1983. Fahrenholz's rule and resource tracking: a study of host-parasite coevolution. In: Coevolution. (Edited by NITECKI M. H.), pp. 225—265. University of Chicago Press, Chicago.
  • BARKER S. C. 1991. Evolution of host-parasite associations among species of lice and rock-wallabies: coevolution? International Journalfor Parasitology 21: 497—501.
  • BEVERIDGEI. 1986. Coevolutionary relationships of the helminth parasites of Australian marsupials. In: Coevolution and Systematics (Edited by STONEA. R. & HAWKSWORDT.HL), pp. 93-117. Clarendon Press, Oxford.
  • CLAY T. 1949. Some problems in the evolution of a group of ectoparasites. Evolution 3: 279—299.
  • FREELANDW. J. 1983. Parasites and the coexistence of animal host species. American Naturalist 121: 223—236.
  • HAFNER M. S. & NADLER S. A. 1988. Phylogenetic trees support the coevolution of parasites and their hosts. Nature, London 332: 258—259.
  • LYAL C. H. C. 1987. Co-evolution of trichodectid lice and their mammalian hosts. Journal of Natural History 21: 1-28.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Fahrenholzh. Ectoparasiten und Abstammungslehre // Zoologischer Anzeiger. — 1913. — Bd. 41. — S. 371—374.
  2. ↑ Rozs A. L. 1993. Speciation patterns of ectoparasites and «straggling» lice // International Journal for Parasitology — 1993. –Vol. 23. — P. 859—864.
  3. ↑ Eichler W. Wirtsspezifitat und stammesgeschichtliche Gleichlaufigkeit bei Parasiten im allgemeinen und bei Mallophagen im besonderen // Zoologischer Anzeiger. — 1941. — Bd. 132. S. 254—262.
  4. ↑ Hopkings H. E. 1942. The Mallophaga as an aid to the classification of birds // Ibis. — 1942. Vol. 14. — P. 94-106.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Правило_Фаренгольця&oldid=27712132