Правова реабілітація
Правова реабілітація — це відновлення у правах та поновлення репутації осіб, безвинно потерпілих від репресій або неправомірно притягнутих до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності, що поєднується з компенсацією, відшкодуванням завданих цим особам матеріальних і моральних збитків.
Реабілітація – поновлення доброго імені, честі, гідності, репутації, соціального та громадянського статусу, відновлення усіх юридичних прав і свобод та позитивних для людини правовідносин, компенсація майнових і фінансових збитків та моральної шкоди людині, незаконно та несправедливо обвинуваченої у вчиненні злочину, або щодо якої були допущені слідчі і судові помилки, а також щодо особи, стосовно якої мали місце факти репресій чи будь-яких зловживань владою, незаконних дій чи бездіяльності, прийняття незаконних рішень будь-якими органами влади і місцевого самоврядування чи їх посадовими особами, а також вжиття заходів адаптації реабілітованої людини в суспільстві як громадянина, повернення її до активного творчого і суспільного життя, відновлення довіри громадянина до держави[1].
У США після того, як тести ДНК стали використовуватися у судовій практиці, сотні жертв судових помилок (зокрема, учасники проекту Innocence Project[en]) домоглися реабілітації та виплати їм значних компенсацій за незаконне ув'язнення[2][3].
В Україні продовжується процес політичної реабілітації жертв політичних репресій в СРСР.
Правоохоронні органи і суди України повернули добре ім'я багатьом мертвим і живим громадянам України, і робота ця триває: той, хто дійсно вчинив злочин, визнається злочинцем, а хто не вчинив його — реабілітується. Робота ця тяжка і копітка, вимагає часу, зусиль і коштів, але тільки так можна отримати довіру громадян.
На думку науковців, проблемним питанням, яке виникає на практиці, але недостатньо врегульоване чинним кримінально-процесуальним законом, є порядок правової реабілітації померлого у кримінальному провадженні[5][6]. Народними депутатами України А. Павловським, О. Бригинцем і Ю. Стецем подавався проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо порядку реабілітації, в тому числі реабілітації померлого), підготовлений авторським колективом із залученням правників І. Тарасової, І. Татієва, Ю. Шеляженка[7].
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. акад. НАН України Ю. С. Шемшученка.- Київ: Юридична думка, 2012.- 1020 с.
Реабілітація жертв незаконних кримінальних переслідувань, політичних репресій та зловживань владою. Підручник для слухачів магістратури / В. В. Ченцов, В. М. Тертишник. – Київ: Алерта, 2016 – 324 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тертишник, Володимир (2016). Реабілітація жертв незаконних кримінальних переслідувань, політичних репресій та зловживань владою. / В. В. Ченцов, В. М. Тертишник (українською) . Київ: Алерта. с. 324 с. ISBN 978-617-566-383-9.
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: контрольна сума (довідка) - ↑ Почому неправосуддя для народу? Невинним, котрі відбули тривалий строк, платять до $1 млн за кожен рік, проведений за ґратами. Або — не дають ні цента (Закон і бізнес, 2015 р.)
- ↑ Американця виправдали завдяки ДНК-аналізу після 30 років ув'язнення
- ↑ Реабілітація репресованих : Законодавство та судова практика / Верховний Суд України [Уклад.: Маляренко В.Т., Овчинніков Є.І.]; За ред. Маляренка В. — К. : Юрінком, 1997. — 461 с.
- ↑ Реабілітація в кримінальному процесі України / М. Є. Шумило. — Х. : РВФ «АРСІС», ЛТД", 2001. — 317 с.
- ↑ Мазур М. Р. Реабілітація померлого у кримінальному провадженні: окремі питання теорії та практики (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 8 вересня 2015.
- ↑ Проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо порядку реабілітації, в тому числі реабілітації померлого)