Очікує на перевірку

Стець Юрій Ярославович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Ярославович Стець
Юрій Ярославович Стець
Юрій Ярославович Стець
Міністр інформаційної політики України
2 грудня 2014 — 29 серпня 2019
ПрезидентПетро Порошенко
Володимир Зеленський
Прем'єр-міністрАрсеній Яценюк Володимир Гройсман
НаступникМихайло Федоров
Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації
23 лютого 2012 — 12 грудня 2012
ПопередникАндрій Шевченко
НаступникМикола Томенко

Народився29 грудня 1975(1975-12-29) (48 років)
Нагірянка або Чортків, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Відомий якжурналіст, політик
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
ОсвітаЧернівецьке училище мистецтв імені Сидора Воробкевича
Харківський державний політехнічний університет
Alma materНТУ «ХПІ»
Політична партіяБлок Петра Порошенка
У шлюбі зКонотоп Яна Олександрівна
Нагороди
Нагрудний знак «За безпеку народу» (МВС України)
Нагрудний знак «За безпеку народу» (МВС України)
Нагрудний знак «За відзнаку в службі» (МВС України)
Нагрудний знак «За відзнаку в службі» (МВС України)
Заслужений журналіст України
Заслужений журналіст України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Юрій Ярославович Стець на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
6-го скликання
НУНС 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
Партія «Блок Петра Порошенка» 27 листопада 2014 2 грудня 2014

Картка на сайті Верховної Ради України

Ю́рій Яросла́вович Сте́ць (нар. 29 грудня 1975, Чортків[1], Тернопільська область, Українська РСР, СРСР) — український політик та журналіст. Міністр інформаційної політики (2014—2019) та член РНБО (2014—2019). Заслужений журналіст України.

Народний депутат України VI, VII та VIII скликань. Керівник управління інформаційної безпеки, майор Національної гвардії України[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Юрій Стець народився 29 грудня 1975 року в Чорткові Тернопільської области України.

Закінчив Чернівецьке училище мистецтв (1996, спеціальність — керівник фольклорного ансамблю, організатор культурно-дозвіллєвої діяльності), Харківський політехнічний інститут (2009, спеціальність — менеджер), Харківський політехнічний інститут (2011, спеціальність — менеджер-економіст)[3].

Працював:

  • Вересень 1990 — січень 1992 — репортер Чернівецької обласної телерадіокомпанії.
  • Січень — травень 1992 — редактор Представництва телеканалу ICTV у місті Чернівці.
  • Липень 1992 — липень 1993 — редактор, старший редактор телеканалу «ТВА», місто Чернівці.
  • Липень 1993 — березень 1997 — PR-менеджер приватної фірми «Натан».
  • Березень — серпень 1997 — редактор у ТОВ «Ніко-PR».
  • 1997–2000 — редактор музичних програм у ПІІ ТОВ "Телерадіокомпанія «НБМ».
  • 2000–2002 — заступник директора у ПІІ ТОВ "Телерадіокомпанія «НБМ».
  • З 2002 — генеральний продюсер ПІІ ТОВ "Телерадіокомпанія «НБМ» (5 канал).
  • З 2005 — генеральний продюсер ТОВ "Телерадіокомпанія «Експрес-Інформ» за сумісництвом.
  • З 2006 — почесний голова міжнародного благодійного фонду «Моя Україна».
  • З 2007 — директор ТОВ "Телерадіокомпанія «НБМ-радіо» за сумісництвом.
  • З 2007 — член наглядової ради 5 каналу.
  • 23 листопада 2007— року обраний народним депутатом 6-го скликання від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона».
  • З грудня того ж року — секретар Комітету з питань свободи слова та інформації. 23 лютого 2012 року Верховна Рада України обрала його головою Комітету. За таке рішення проголосувало 345 народних депутатів.
  • 12 грудня 2012 — обраний народним депутатом України 7-го скликання від ВО «Батьківщина». Член Комітету з питань свободи слова та інформації.
  • 15 серпня 2014 — озвучив інформацію, про написання заяви щодо складання депутатських повноважень, щоб продовжити нести службу у складі Національної гвардії України на Донбасі.[4]
  • 27 листопада 2014 — обраний народним депутатом 8-го скликання (Блок Порошенка). Член Комітету з питань свободи слова та інформації.
  • 2 грудня 2014 — призначений Міністром інформаційної політики України у другому уряді Арсенія Яценюка[5]; того ж дня склав повноваження народного депутата[6].
  • З 15 грудня 2014 — член РНБО.[7]
  • З 2 вересня 2015 — голова Ради з питань комунікацій. Рада з комунікацій є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, створеним для забезпечення зв'язків з громадськістю та вироблення єдиної комунікативної політики[8].
  • 8 грудня 2015 року — подав у відставку[9] з посади міністра інформаційної політики, однак 4 лютого 2016 відкликав заяву[10].
  • 14 квітня 2016 року Верховна Рада призначила новий склад Кабінету міністрів (уряд Гройсмана), у складі якого Стеця було перепризначено міністром інформаційної політики[11].
  • 31 травня 2017 року міністр інформаційної політики України Юрій Стець подав у відставку за станом здоров'я[12]. Станом на серпень 2019-го продовжував працювати міністром, в зв'язку з тим, що Верховна Рада не проголосувала за його відставку.
  • 31 травня 2019 — виключений зі складу РНБО відповідно до указу президента Зеленського[13].

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина: Конотоп Яна Олександрівна — журналіст, політичний оглядач (5 канал), Заслужений журналіст України.

Сини Владислав і Серж, донька Єва.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Марина Порошенко разом з Юрієм Луценком хрестили доньку Юрія Стеця Єву.[17][18]
  • 30 травня 2015 року дружина Юрія Стеця, ведуча на 5 каналі Яна Конотоп, до власного дня народження «за визначні заслуги в зміцненні обороноздатності України, зразкове виконання службового обов'язку та виявлену при цьому честь і доблесть» нагороджена відзнакою Міністерства оборони. Вона отримала пістолет ПСМ 5,45 мм.[19]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Біографія - Міністерство інформаційної політики України. Міністерство інформаційної політики України. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 16 березня 2016.
  2. Аваков створив нові департаменти й призначив Стеця. Українська правда. Процитовано 16 березня 2016.
  3. Біографія - Міністерство інформаційної політики України. Міністерство інформаційної політики України. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
  4. Юрій Стець - Всій диванній сотні привіт:) Стосовно мого не... | Facebook. www.facebook.com. Процитовано 15 березня 2016.
  5. Постанова Верховної Ради України від 2 грудня 2014 року № 9-VIII «Про формування складу Кабінету Міністрів України»
  6. Постанова Верховної Ради України від 2 грудня 2014 року № 19-VIII «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Стеця Ю.Я.»
  7. Указ Президента України від 15 грудня 2014 року № 929/2014 «Про склад Ради національної безпеки і оборони України»
  8. Стеця призначили головою Ради з комунікацій. ukranews.com. Українські Новини. 08.09.2015.
  9. Стець подав у відставку. ukranews.com. Українські новини. 8 грудня 2015.
  10. Квіташвілі, Пивоварський та Павленко відкликали заяви про відставки з Кабміну [Архівовано 5 лютого 2016 у Wayback Machine.], Hromadske.tv (4 лютого 2016)
  11. Рада затвердила новий Кабмін Гройсмана (повний список, фото). ukranews.com. Українські новини. 14 квітня 2016.
  12. Міністр інформполітики Юрій Стець подав у відставку. ukranews.com. Українські новини. 31 травня 2017.
  13. Указ Президента України від 31 травня 2019 року № 340/2019 «Про склад Ради національної безпеки і оборони України»
  14. Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1193/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»
  15. Предстоятель Київського Патріархату нагородив Юрія Стеця http://www.cerkva.info/ru/news/patriarkh/5148-patrfilaretstec.html [Архівовано 2016-03-14 у Wayback Machine.]
  16. Відео від 01.09.2014 «Гості „Вашої Свободи“: Юрій Стець, керівник управління інформаційної безпеки Національної гвардії; Георгій Тихий (німецьке телебачення ARD)», Радіо Свобода, radiosvoboda.ua
  17. Юрий Луценко призывает избрать Президентом своего кума. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 17 серпня 2014.
  18. Луценко, Порошенко і Стець породичалися. ФОТО. ВІДЕО
  19. Полторак нагородив куму Порошенка зброєю «за честь і доблесть» // Четвер, 20 жовтня 2016, 07:58

Посилання

[ред. | ред. код]

Декларація

[ред. | ред. код]