Стець Юрій Ярославович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Ярославович Стець
Юрій Ярославович Стець

Нині на посаді
На посаді з 2 грудня 2014
Президент   Петро Порошенко
Прем'єр-міністр   Володимир Гройсман

Час на посаді:
23 лютого 2012 — 12 грудня 2012
Попередник Андрій Шевченко
Наступник Микола Томенко

Народився 29 грудня 1975(1975-12-29) (41 рік)
м. Нагірянка або Чортків, Тернопільська область, Українська РСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Освіта Чернівецьке училище мистецтв імені Сидора Воробкевича
Харківський державний політехнічний університет
Політична партія Блок Петра Порошенка
Нагороди
Нагрудний знак «За безпеку народу» (МВС України)
Нагрудний знак «За відзнаку в службі» (МВС України)
Заслужений журналіст України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
6-го скликання
НУНС 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
Партія «Блок Петра Порошенка» 27 листопада 2014 2 грудня 2014

Ю́рій Яросла́вович Сте́ць (нар. 29 грудня 1975, Нагірянка[1] або м. Чортків[2], Тернопільська область, Українська РСР, СРСР) — український політик та журналіст. Міністр інформаційної політики України (20142017) та член РНБО.

Обирався народним депутатом України VI, VII та VIII скликань. Керівник управління інформаційної безпеки, майор Національної гвардії України.[3]

Освіта[ред.ред. код]

1996 — закінчив Чернівецьке училище мистецтв імені Сидора Воробкевича, керівник фольклорного ансамблю, організатор культурно-дозвіллєвої діяльності.

2009 — закінчив Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Менеджмент», здобув кваліфікацію бакалавра з менеджменту.

2011 — закінчив Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» та здобув кваліфікацію менеджера-економіста[4].

Трудова діяльність[ред.ред. код]

Вересень 1990 — січень 1992 — репортер Чернівецької обласної державної телерадіокомпанії.

Січень — травень 1992 — редактор Представництва телеканалу ICTV у місті Чернівці.

Липень 1992 — липень 1993 — редактор, старший редактор телеканалу «ТВА», місто Чернівці.

Липень 1993 — березень 1997 — PR-менеджер приватної фірми «Натан».

Березень — серпень 1997 — редактор у ТОВ «Ніко-PR».

19972000 — редактор музичних програм у ПІІ ТОВ "Телерадіокомпанія «НБМ».

20002002 — заступник директора у ПІІ ТОВ "Телерадіокомпанія «НБМ».

З 2002 — генеральний продюсер ПІІ ТОВ "Телерадіокомпанія «НБМ» (5 канал).

З 2005 — генеральний продюсер ТОВ "Телерадіокомпанія «Експрес-Інформ» за сумісництвом.

З 2006 — почесний голова міжнародного благодійного фонду «МОЯ УКРАЇНА».

З 2007 — директор ТОВ "Телерадіокомпанія «НБМ-радіо» за сумісництвом.

З 2007 — член наглядової ради 5 каналу.

23 листопада 2007— року обраний народним депутатом України 6-го скликання від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона».

З грудня того ж року — секретар Комітету з питань свободи слова та інформації. 23 лютого 2012 року Верховна Рада України обрала його головою Комітету. За таке рішення проголосувало 345 народних депутатів.

12 грудня 2012 — обраний народним депутатом України 7-го скликання від ВО «Батьківщина». Член Комітету з питань свободи слова та інформації.

15 серпня 2014 — озвучив інформацію, про написання заяви щодо складання депутатських повноважень, щоб продовжити нести службу у складі Національної гвардії України на Донбасі.[5]

27 листопада 2014 — обраний народним депутатом України 8-го скликання (Партія «Блок Петра Порошенка»). Член Комітету з питань свободи слова та інформації.

2 грудня 2014 — призначений Міністром інформаційної політики України у другому уряді Арсенія Яценюка[6]; того ж дня склав повноваження народного депутата[7].

З 15 грудня 2014 — член РНБО.[8]

З 2 вересня 2015 — голова Ради з питань комунікацій. Рада з комунікацій є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, створеним для забезпечення зв'язків з громадськістю та вироблення єдиної комунікативної політики[9].

8 грудня 2015 року — подав у відставку[10] з посади міністра інформаційної політики України, однак, 4 лютого 2016 відкликав заяву[11].

14 квітня 2016 року Верховна Рада України призначила новий склад Кабінету Міністрів України (уряд Гройсмана), у складі якого Юрій Стець перепризначений на посаду міністра інформаційної політики України[12].

31 травня 2017 року міністр інформаційної політики України Юрій Стець подав у відставку за станом здоров’я[13].

Родина[ред.ред. код]

Дружина— Конотоп Яна Олександрівна — журналіст, політичний оглядач (5 канал), Заслужений журналіст України, 2 липня 2014 року нагороджена відзнакою МВС України "Вогнепальня зброя"[14].

Сини Владислав і Серж, донька Єва.

Нагороди[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Марина Порошенко разом з Юрієм Луценком хрестили доньку Юрія Стеця Єву.[18][19]
  • 30 травня 2015 року дружина Юрія Стеця, ведуча на 5 каналі Яна Конотоп, до власного дня народження «за визначні заслуги в зміцненні обороноздатності України, зразкове виконання службового обов’язку та виявлену при цьому честь і доблесть» нагороджена відзнакою Міністерства оборони. Вона отримала пістолет ПСМ 5,45 мм.[20]

Примітки[ред.ред. код]

  1. В. Уніят, М. Федечко. Нагірянка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 445. — ISBN 978-966-457-246-7.
  2. Біографія - Міністерство інформаційної політики України. Міністерство інформаційної політики України. Процитовано 2016-03-16. 
  3. Аваков створив нові департаменти й призначив Стеця. Українська правда. Процитовано 2016-03-16. 
  4. Біографія - Міністерство інформаційної політики України. Міністерство інформаційної політики України. Процитовано 2016-03-15. 
  5. Юрій Стець - Всій диванній сотні привіт:) Стосовно мого не... | Facebook. www.facebook.com. Процитовано 2016-03-15. 
  6. Постанова Верховної Ради України від 2 грудня 2014 року № 9-VIII «Про формування складу Кабінету Міністрів України»
  7. Постанова Верховної Ради України від 2 грудня 2014 року № 19-VIII «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Стеця Ю.Я.»
  8. Указ Президента України від 15 грудня 2014 року № 929/2014 «Про склад Ради національної безпеки і оборони України»
  9. Стеця призначили головою Ради з комунікацій. ukranews.com. Українські Новини. 08.09.2015. 
  10. Стець подав у відставку. ukranews.com. Українські новини. 2015-12-08. 
  11. Квіташвілі, Пивоварський та Павленко відкликали заяви про відставки з Кабміну, Hromadske.tv (4 лютого 2016)
  12. Рада затвердила новий Кабмін Гройсмана (повний список, фото). ukranews.com. Українські новини. 2016-04-14. 
  13. Міністр інформполітики Юрій Стець подав у відставку. ukranews.com. Українські новини. 2017-05-31. 
  14. Куму Порошенка нагородили другим пістолетом - тепер від Авакова. ukranews.com. Українські новини. 2016-12-01. 
  15. Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1193/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»
  16. Предстоятель Київського Патріархату нагородив Юрія Стеця http://www.cerkva.info/ru/news/patriarkh/5148-patrfilaretstec.html
  17. Відео від 01.09.2014 «Гості „Вашої Свободи“: Юрій Стець, керівник управління інформаційної безпеки Національної гвардії; Георгій Тихий (німецьке телебачення ARD)», Радіо Свобода, radiosvoboda.ua
  18. Юрий Луценко призывает избрать Президентом своего кума
  19. Луценко, Порошенко і Стець породичалися. ФОТО. ВІДЕО
  20. Полторак нагородив куму Порошенка зброєю "за честь і доблесть" // Четвер, 20 жовтня 2016, 07:58

Посилання[ред.ред. код]