Право на спадок (фільм, 2015)
Право на спадок | |
|---|---|
| англ. Freeheld | |
| Жанр | драматичний фільм[1][2][3] і ЛГБТ-фільмd |
| Режисер | Peter Sollettd[1][2][4] |
| Продюсер | Richard Fischoffd, Елліот Пейдж, Мафія PayPal, Майкл Шамберґ, Стейсі Шер, Джеймс Штернd і Cynthia Waded |
| Сценарист | Ron Nyswanerd |
| На основі | Право на спадок |
| У головних ролях | Джуліанн Мур[1][2][…], Елліот Пейдж, Стів Керелл, Майкл Шеннон, Люк Граймс, Джош Чарльз і Mary Birdsongd |
| Оператор | Мариза Альбертіd |
| Композитор | Ганс Ціммер і Джонні Марр |
| Монтаж | Ендрю Мондшейн |
| Художник | Джейн Маскі |
| Костюмер | Стейсі Баттат |
| Кінокомпанія | Джеймс Штернd |
| Дистриб'ютор | Summit Entertainment |
| Тривалість | 103 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |  США |
| Рік | 2015 |
| Дата виходу | 16 жовтня 2015 (світ) 2 жовтня 2015 (США) |
| Кошторис | $7 млн |
| Касові збори | $1 447 337 (світ) $573 335 (США) |
| IMDb | ID 1658801 |
«Право на спадок» («Право на спадщину»[5][6], також під упливом рос. мови «Все, що в мене є»[7][8]; англ. Freeheld)[9] — американський драматичний фільм 2015 року режисера Пітера Соллетта[en][10][11] за сценарієм Рона Нісвонера[en][12]. У фільмі зіграли Джуліанн Мур[13], Елліот Пейдж[12], Майкл Шеннон, Стів Карелл, Люк Граймс[14]. Він заснований на документальному короткометражному фільмі «Право на спадок» Синтії Вейд[en] 2007 року про боротьбу поліціантки Лорел Гестер[en] проти Ради обраних вільних власників (з 2020 — Рада уповноважених) округу Оушен, штат Нью-Джерсі, за те, щоб її пенсійні виплати були передані партнерці після того, як у неї діагностували невиліковний рак[14].
Гасло фільму: «Всяке кохання рівне» (англ. All love is equal)[8].
Фільм заснований на реальній історії Лорел Гестер (Джуліанн Мур), працівниці поліції з 23-річним стажем[15] із Пойнт-Плезанта, округ Оушен, штат Нью-Джерсі[16]. Історія розповідає про труднощі, з якими стикаються поліцейський детектив-лесбійка та її партнерка Стейсі Андрі (Елліот Пейдж)[5]. Після того, як у жовтні 2005 року 49-річній Гестер був діагностований рак легенів у термінальній стадії, вона неодноразово зверталася до Ради обраних вільних власників округу з проханням передати її пенсійні виплати партнерці Стейсі Андрі; зрештою вона досягла успіху[16][12]. У реальній історії Ради обраних вільних власників проголосувала за задоволення останнього прохання вмираючої жінки 25 січня 2006 року, яка померла 18 лютого 2006 року[16].
- Джуліанн Мур — Лорел Гестер, поліцейський детектив Нью-Джерсі
- Елліот Пейдж — Стейсі Андрі, автомеханік та сімейна партнерка Гестер
- Майкл Шеннон — Дейн Веллс, поліціант-напарник Гестер
- Стів Карелл — Стівен Голдштейн[en], засновник і тодішній голова Garden State Equality
- Люк Граймс — Тодд Бєлкін, близький друг та колега Гестер, ґей
- Джош Чарльз — Браян Келдер, член Ради обраних вільних власників округу Оушен, юрист
- Мері Бердсонг[en] — Керол Андрі, мати Стейсі
- Келлі Дедмон — Лінда Гестер Д'Оріо, сестра Лорел
- Габріель Луна — детектив Кесада
- Ентоні ДеСандо[en] — Туха
- Скіп Саддат[en] — шеф поліції Рейнольдс
- Вільям Седлер — Пітер Сантуччі
- Денніс Буцікаріс[en] — Пет Герріті
- Адам Лефевр[en] — Дон Беннет
- Трейсі Говел — Ханна
Сценарист Рон Нісвонер у 2010 році оголосив про свій намір написати повнометражну адаптацію короткометражного фільму Синтії Вейд «Freeheld», який отримав «Оскар» 2007 року — документального фільму про боротьбу працівниці поліції Нью-Джерсі Лорел Гестер проти округу Оушен, аби Рада обраних вільних власників округу Нью-Джерсі передала її пенсійні виплати сімейній партнерці Стейсі Андрі після того, як у неї діагностовано невиліковний рак. На той час Еллен Пейдж (нині — Елліот Пейдж[17]) вже погодилася зіграти Андрі[12]; у 2014 році вона заявила, що брала участь у розробці проєкту майже шість років[18]. За словами Пейдж, після того, як двоє продюсерів фільму, Стейсі Шер і Майкл Шамберг[14], надіслали їй копію документального фільму Вейд і запитали, чи зацікавлена акторка в головній ролі в повнометражному фільмі-адаптації, вона «відразу прийняла» пропозицію[18]. Режисерка Кетрін Гардвік приєдналася до проєкту на початку його розробки, але пізніше пішла[19]. Незабаром після того, як в серпні 2012 року досягнули домовленостей про фінансування фільму[19], Пітер Соллетт замінив Гардвіка на посаді режисера[20]. У лютому 2014 року на роль Гестер обрана Джуліанн Мур. На роль активіста Стівена Голдштейна, засновника та тодішнього голови Garden State Equality, був обраний Зак Галіфіанакіс[13], але пізніше його замінив Стів Карелл[21]. Щодо створення фільму Андрі консультувався з акторами: Пейдж, Соллеттом і Нісвонером[22].
Студії виробництва: Head Gear Films, Metrol Technology, Orange Studio, Summit Entertainment, Endgame Entertainment, Double Feature Films, High Frequency Entertainment, Incognito Pictures[7]. Попри те, що дія фільму розгортається в Томс-Рівер і Пойнт-Плезант, штат Нью-Джерсі, його знімали в Нью-Йорку через значні податкові пільги для режисерів[16]. Зйомки почалися в жовтні 2014 року в Квінзі. Наприкінці жовтня сцену, яку мали знімати в Салезіанській середній школі, католицькій школі для хлопчиків у Нью-Рошеллі, штат Нью-Йорк, довелося перенести, оскільки директор школи скасував своє рішення дозволити знімальній групі знімати в шкільному містечку[23]. Пізніше зйомки були перенесені в мерію міста Рай, штат Нью-Йорк, яка замінювала адміністративну будівлю округу Оушен у сцені, де Гестер і Андрі подають заявку на сімейне партнерство[24]. Інша сцена, в якій Гестер лежить хвора в лікарняній палаті, була знята в громадському центрі Грінбурга, штат Нью-Йорк[25], тоді як зал міських засідань Норт-Гемпстеда, Нью-Йорк, замінював Раду обраних вільних власників округу Оушен[26].
Саундтрек створили німецький композитор Ганс Циммер та ірландський музикант Джонні Марр (гурт «The Smiths»). Він був випущений на WaterTower Music та iTunes і містить такі треки[27]:
- On The Case
- Can I Have Your Number?
- House Hunting
- Can't Leave Her
- The Decision
- Justice
- Remembering
У лютому 2015 року Lionsgate придбала права на розповсюдження фільму[28]. Він вийшов в обмежений прокат 2 жовтня 2015 року[29], онлайн — 2 лютого 2016[7].
«Freeheld» отримав змішані відгуки критиків. Вебсайт агрегатора рецензій Rotten Tomatoes повідомляє про рейтинг 50 % на основі 139 відгуків із середнім рейтингом 5,5/10. Консенсус критиків стверджує, що фільм «безумовно, добрий, але його картонні персонажі та драма з цифрами підривають благородні наміри»[30]. На Metacritic фільм отримав оцінку 50 зі 100 на основі 30 критиків, що вказує на «змішані або середні відгуки»[31].
- ↑ а б в http://www.imdb.com/title/tt1658801/
- ↑ а б в http://www.filmaffinity.com/es/film591470.html
- ↑ http://www.metacritic.com/movie/freeheld
- ↑ а б http://www.bbfc.co.uk/releases/freeheld-film
- ↑ а б 5 фільмів про жінок, які боролись за свої права (ВІДЕО). Громадське радіо (укр.). 8 березня 2017. Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ 5 фільмів про боротьбу жінок за свої права. uamodna.com. Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ а б в Все, що в мене є (2015) Freeheld. Kinorium. Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ а б Все, що у мене є, фільм 2015. www.kinofilms.ua (ru-UA) . Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Право на спадок (Freeheld) 2015. Український трейлер [1080р] (укр.), процитовано 11 травня 2024
- ↑ Квірантин: 100 фільмів на ЛГБТ та квір тематику | Гендер Зед (укр.). 30 квітня 2024. Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ З'явилися нові деталі про фільм за мотивами культової гри Minecraft. 24 Канал (укр.). 15 січня 2019. Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ а б в г McClintock, Pamela (18 травня 2010). Nyswaner to adapt ‘Freeheld’ for Ellen Page. Variety (амер.). Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ а б Siegel, Tatiana (13 лютого 2014). Julianne Moore, Zach Galifianakis to Star in Drama ‘Freeheld’ (Exclusive). The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ а б в Kroll, Justin (11 вересня 2014). ‘Fifty Shades of Grey’ Actor Luke Grimes Joins Julianne Moore in ‘Freeheld’ (EXCLUSIVE). Variety (амер.). Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Качур Ірина Валентинівна (2020). Метонімія у публіцистичному дискурсі: Лінгвокогнітивний і дискурсивний аспекти (на матеріалі британської кінокритики) (PDF). phd.znu.edu.ua (укр.). Мiнiстepствo oсвiти i нaуки Укpaїни. Київський національний лінгвістичний університет. Запорізький національний університет. Архів оригіналу (PDF) за 15 березня 2022.
- ↑ а б в г Larsen, Erik. Hollywood to immortalize Ocean County gay rights battle. Asbury Park Press (амер.). Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Євгеній Морі (2 грудня 2020). Еллен Пейдж оголосив, що він трансгендер. Зірка "Джуно" буде використовувати ім'я Еліот (укр.). Суспільне Культура.
- ↑ а б Ellen Page on 'Freeheld' and Coming Out. TIME (англ.). 27 серпня 2015. Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ а б Cunningham, Joe (23 серпня 2012). Watch: Gay Rights Doc ‘Freeheld’ That’s Being Turned Into A Feature Starring Ellen Page, Financing For Film Secured. IndieWire (амер.). Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Taylor, Drew (6 вересня 2012). ‘Nick and Norah’ Director Peter Sollett To Helm Ellen Page’s Equal Rights Drama ‘Freeheld’. IndieWire (амер.). Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Larsen, Erik. Hollywood to immortalize Ocean County gay rights battle. Asbury Park Press (амер.). Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Wendy Mitchell, Wendy (27 вересня 2015). Zurich: Ellen Page calls for more diverse stories. Screen (англ.). Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Abramovitch, Seth (21 жовтня 2014). Julianne Moore and Ellen Page’s Lesbian Drama Barred From Shooting at Catholic School. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Ocean County Government Directory. web.archive.org. 21 жовтня 2014. Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 11 травня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Julianne Moore, Steve Carell Film Freeheld At Greenburgh Community Center. Greenburgh Daily Voice (англ.). 31 жовтня 2014. Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Steve Carell films movie at North Hempstead Town Hall. Newsday (англ.). 7 листопада 2014. Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Freeheld: Original Motion Picture Soundtrack. WaterTower Music (амер.). Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ WATCH: Ellen DeGeneres and Julianne Moore Explain Why You Need to See Freeheld. www.pride.com (англ.). Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ How's the movie industry treating women this week?. The Dissolve. Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Freeheld | Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). Процитовано 11 травня 2024.
- ↑ Freeheld. www.metacritic.com (англ.). Процитовано 11 травня 2024.