Премія Бресси
| Премія Бресси італ. Premio Bressa | ||||
| Країна |
 Італія | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | cultural prized і наукова нагородаd | |||
| Вручає: | Туринська академія наук | |||
| На честь: | Чезаре Брессаd | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 1836 | |||
| Перше: | 1879 | |||
| Останнє: | 2006 | |||
| Нагороджені: | ||||
| Категорія:Лауреати премії Бресси (8) | ||||
| Черговість | ||||
| Сайт | accademiadellescienze.it/attivita/premi-e-borse/premi-del-passato/premio-bressa | |||
Премія Бресси (італ. Premio Bressa) — наукова нагорода від Туринської академії наук, що була заснована у 1836 році завдяки пожертві за заповітом науковця-фізика Чезаре Бресси (італ. Cesare Bressa, 1783—1836). Премія була поперемінно національною і міжнародною із системою ротації таких наукових дисциплін як хімія, фізіологія, фізика, геологія, математика, патологія, історія, статистика, географія[1][2].
Проте знадобилося довгих сорок років, щоб отримати можливість вперше присудити премію після того, як у липні 1876 року померла Клаудія Амата Дюпече, бенефіціар спадку. Тому Академія офіційно оголосила про перший конкурс лише на засіданні 10 грудня того ж року. За рішенням доктора Мортари у конкурсі могли брати участь науковці з будь-якої країни з відкриттями чи науковими роботами, які вони виконали протягом періоду 1875—1878 років.
Першим премію отримав Чарлз Дарвін за свої ботанічні дослідження. Загалом у першому конкурсі взяли участь 11 дуже різних науковців. Окрім Дарвіна, можна побачити такі імена вчених, що претендували на премію за свої здобутки: інженер Ораціо К'яццарі (італ. Orazio Chiazzari), за нову систему для живлення котлів локомотивів; Берлінська академія наук за видання «Corpus inscriptionum latinarum»; Луї-Поль Кайєте і Рауль-П'єр Пікте за відкриття зрідження газів; професор Альфред Ледьє (фр. Alfred Ledieu) за дві різні праці, що стосуються навігації та флоту; хімік Поль Еміль Лекок де Буабодран за відкриття галію та публікації про спектрометричний аналіз; Альфред Рассел Воллес за роботу з питань географічного поширення тварин; американський астроном Асаф Голл за відкриття супутників Марса; британський дослідник Генрі Мортон Стенлі за географічні відкриття, зроблені в Африці; трієстський математик Джуліо Асколі за один із своїх мемуарів і, навіть, Александер Грем Белл за винахід телефону[1].
Коли першу премію ще не було присуджено, Академія 29 грудня 1878 року запустила механізм (тобто створення ради, публікація оголошення тощо) для проведення другої номінації, яка стосувалась чотириріччя 1877—1880 років і призначеної лише для італійських науковців. Цього разу був оголошений переможцем 28 грудня 1881 року італійський мандрівник Луїджі Марія Д'Альбертіс за географічні та етнографічні відкриття, описані в його праці під назвою «До Нової Гвінеї: що я бачив і що я зробив» (італ. Alla nuova Guinea: ciò che ho veduto e ciò che ho fatto).
Востаннє премію присуджували у 2006 році. Спочатку премія вручалась як визнання відкриттів, зроблених за чотирирічний період, що передував даті присудження. До 2006 року, коли премія Бресси була присуджена востаннє, було нагороджено 35 номінантів, а мандрівник Філіппо Де Філіппі[en] (1869—1938) отримував її двічі поспіль.
Список лауреатів[ред. | ред. код]
- 1879: Чарлз Дарвін (1875-78)
- 1881: Луїджі Марія Д'Альбертіс (1877-80)
- 1883: Ормуз Рассам (1879-82)
- 1885: Паскуале Вілларі (1881-84)
- 1887: Луї Пастер (1883-86)
- 1889: Доменіко Компаретті[en] (1885-88)
- 1891: Генріх Герц (1887-90)
- 1893: Анджело Баттеллі[en] (1889-92)
- 1895: Джон Вільям Стретт (лорд Релей) (1891-94)
- 1897: Джузеппе Пітре[en] (1893-96)
- 1899: Ернст Геккель (1895-98)
- 1901: Родольфо Ланчані[en] (1897—1900)
- 1903: Луїджі Амедео (1899-02)
- 1905: Карло Альфонсо Налліно[en] (1901-04)
- 1907: Ернест Резерфорд (1903-06)
- 1909: Ернесто Скіапареллі (1905-08)
- 1911: Ріхард Мартін Вільштеттер (1907-10)
- 1913: Вітторіо Фіоріні[it] (1909-12)
- 1915: Антоніо Берлезе[en] (1911—14)
- 1917: Паоло Орсі[en] (1913—16)
- 1919: Філіппо Де Філіппі[en] (1916-18)
- 1921: Філіппо Де Філіппі[en] (1917-20)
- 1923: Франческо Верчеллі[it] (1919-22)
- 1925: Джан Альберто Блан[it] (1921-24)
- 1927: Альберто де Агостіні[en] (1923-26)
- 1929: Луїджі Боджано-Піко (італ. Luigi Boggiano-Pico, 1925-28)
- 1933: Олів'єро Оліво[it] (1929-32)
- 1935: Карло Феррарі[it] (1929-34)
- 1937: Леоніда Тонеллі[en] (1933-36)
- 1939: Ромоло Деальо (італ. Romolo Deaglio, 1935-38)
- 1941: Пласідо Чікала[it] (1937-40)
- 1943: Карло Мінеллі (італ. Carlo Minelli, 1939-42)
- 1973: Альдо Гізетті[it]
- 1973: Лео Фінці[it]
- 1997: Еціо Пелізцетті (італ. Ezio Pelizzetti)
- 2006: Луїджі Лука Каваллі-Сфорца[en]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б La storia del Premio Bressa. Процитовано 31 травня 2022.
{{cite web}}: Недійсний|url-access=accademiadellescienze.it(довідка) - ↑ Etienne Belmont La correspondance Poincaré-Hertz // Philosophia Scientiæ, vol. 1, n. 1 (1996), p. 21-62