Поль Еміль Лекок де Буабодран
Поль Еміль Лекок де Буабодран | |
---|---|
фр. Paul Emile Lecoq de Boisbaudran | |
Народився | 18 квітня 1838 Коньяк, Шаранта, Франція |
Помер | 28 травня 1912 (74 роки) Париж, Франція |
Країна | Франція |
Діяльність | хімік, фізик, науковець, виноградар |
Alma mater | Політехнічна школа |
Галузь | Хімія, спектроскопія |
Науковий керівник | Шарль Адольф Вюрц |
Членство | Французька академія наук |
Відомий завдяки: | один з піонерів застосування спектроскопії в хімічних дослідженнях, першовідкривач галію, самарію і диспрозія, отримав чистий гадоліній |
Нагороди | Медаль Деві 1911 |
Поль Еміль Лекок де Буабодран (фр. Paul Emile Lecoq de Boisbaudran) (*18 квітня 1838 , Коньяк — †28 травня 1912 , Париж) — французький хімік.
Здобув домашню освіту; природничі науки вивчав самостійно за програмою Політехнічної школи. Працюючи на сімейному виноробному підприємстві, обладнав власну хімічну лабораторію, в якій і проводив свої експерименти. Його наукові праці присвячені спектроскопії мінералів і неорганічних речовин. У 1875 р. відкрив у піренейській цинковій обманці новий елемент галій, існування і властивості якого були передбачені Д. І. Менделєєвим. Відкриття галію стало першим поштовхом до визнання періодичного закону як фундаментального закону хімії. У 1879 р. відкрив також елемент Самарій, а в 1886 — Гадоліній і Диспрозій. Член-кореспондент Паризької академії наук (з 1878).
Mary Elvira Weeks: Discovery of the Elements. 3. Auflage, Kessinger Publishing, 2003, ISBN 978-0-7661-3872-8, ст. 215-219 Discovery of the Elements у books.google.de(англ.)[недоступне посилання з липня 2019].
Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |