Ернст Геккель

Ернст Геккель
нім. Ernst Heinrich Philipp August Haeckel
Ім'я при народженні	Ernst Heinrich Philipp August Haeckel
Народився	16 лютого 1834(1834-02-16)[…] Потсдам, Пруссія
Помер	9 серпня 1919(1919-08-09)[…] (85 років) Єна, Verwaltungsbezirk Apoldad, Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське, Німецька імперія
Громадянство (підданство)	Німецька імперія  Веймарська республіка
Діяльність	біолог, лікар, зоолог, філософ, натураліст, митець, еколог, орнітолог, викладач університету, іхтіолог, ботанік, мандрівник-дослідник
Галузь	common descentd
Alma mater	Університет Фрідріха-Вільгельмаd
Науковий ступінь	докторський ступінь
Науковий керівник	Йоганн Петер Мюллер
Вчителі	Рудольф Альберт Келлікер, Franz Leydigd і Рудольф Вірхов
Відомі учні	Oscar Hertwigd і Миклухо-Маклай Микола Миколайович
Знання мов	латина і німецька
Заклад	Єнський університет
Членство	Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Зоологічне товариство Лондонаd, Національна академія деї Лінчеї, Баварська академія наук, Американське філософське товариство і Академія наук Туринаd
Батько	Carl Haeckeld
Діти	Walter Haeckeld і Elisabeth Haeckeld
Нагороди	медаль Дарвіна (1900) медаль Котеніусаd (1864) Медаль Дарвіна-Воллеса (1908) медаль Ліннея (1894)
Медіафайли на Вікісховищі

Ернст Ге́нріх Філі́пп А́вгуст Ге́ккель (нім. Ernst Heinrich Philipp August Haeckel; 16 лютого 1834, Потсдам — 9 серпня 1919, Єна) — німецький природодослідник і філософ.

Ернест Геккель виявив, описав і назвав тисячі нових видів, зробив карту генеалогічного дерева, що стосується всіх життєвих форм, і створив багато термінів в біології, зокрема тип, філогенез, екологія і царство Найпростіші. Геккель підтримував роботу Чарльза Дарвіна в Німеччині й розвивав спірний біогенетичний закон, що стверджує, що біологічний розвиток індивідуальних організмів, або онтогенез, є паралельним та підсумовує повний еволюційний розвиток різновидів, або філогенез: «Онтогенез є рекапітуляцією філогенезу».

З 1852 вивчав медицину і природознавство в Берлінському, Вюрцбургському і Віденському університетах. У 1857 отримав диплом лікаря. З 1861 приват-доцент, з 1865 по 1909 був професором Єнського університету.

Бібліографія

1. «Die Radiolarien» (1862)
2. «Beiträge z. Naturgeschichte d. Hydromedusen» (1865)
3. «Generelle Morphologie d. Organismen» (2 вид., 1866)
4. «Natürliche Schöpfungsgeschichte» (Б., 1868, 7 вид., 1879), [1]
5. «Studien über Moneren und andere Protisten» (1870)
6. «Ueber dem Entstehung und dem Stammbaum d. Menschengeschlechts» (4 вид., 1881)
7. «Entwicklungsgeschichte der Siphonophoren» (Утрехт, 1869)
8. «Ueber Arbeithsteilung in Natur und Menschenleben» (Á., 1869)
9. «Das Leben in d. grössten Meerestiefen» (Б., 1870)
10. «Gastraea theorie» («Jenaische naturw. Zeitschrift», 1874)
11. «Anthropogenie» (3 вид., 1877)
12. «Ziele und Wege der heutigen Entwickelungsgeschichte» (1875)
13. «Arabische Korallen» (1876)
14. «Die Perigenesis d. Plastidule» (1876—1877)
15. «Die heutige Entwickelungslehre im Verhältniss zur Gesammtwissenschaft» (Штутгарт, 1877)
16. «Das Protistenreich etc. d. niedersten Lebewesen» (1878; в рос. перекл. «Царство протистов», СПб., 1881);
17. «Gesammelte populäre Vorträge etc.» (1878—1879)
18. «Das System der Medusen» (1880—1881)
19. «Ursprung und Entwickelung der tierischen Gewebe» (1884)
20. «Indische Reisebriefe» (2 вид. 1884, перекл. на рос. в «Заграничном Вестнике»)
21. «Die Radiolarien» (1887—1888)
22. «Report on the Radiolaria collected by H. M. Challenger» («Report Challenger», vol. 18, part. 40, 1888): «Report on the Deap-Sea Keratosa» (там же, Zoology, vol. 32, part. 82, 1888)
23. «System der Siphonophoren auf phylogenetischer Grundlage entworfen» («Jenaische Zeitschr.», т. 22, 1888)
24. «Report on the Siphonophora collected by H. M. Challenger» («Report Chall.», vol. 28, part. 77, 1888).

Рослини, названі на честь Геккеля

• Aptenia haeckeliana (A.Berger) Bittrich ex Gerbaulet
• Cousinia haeckeliae (Bornm.)
• Eugenia haeckeliana (Trim.)
• Gagea × haeckelii (C.W.Dufft & M.Schulze)
• Huperzia haeckelii (Herter) (J.Holub)
• Mesembryanthemum haeckelianum (A.Berger)
• Peratetracoilanthus haeckelianus (N.E.Br.) F.Rappa & V.Camarrone
• Platythyra haeckeliana (N.E.Br.)

Див. також

• Біогенетичний закон

Література

• Геккель, Ернст // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.