Привілей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Привілеї)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Привілей (також жалувана грамота; від лат. privilegium — спеціальний закон; пол. przywilej) — законодавчий акт в Королівстві Польському (з XII століття) і Великому князівстві Литовському (з кінця XIV століття), що представляє собою даровану грамоту, дану монархом окремим особам, станам, етно-конфесійним групам або землям.

За змістом привілеї ділилися на пільги, скарги і охоронні. У XIII столітті видавалися земські привілеї, що розповсюджувалися на всю шляхту. З ростом міст давалися привілеї окремим містам на магдебурзьке право. У XIV—XV століттях окремі земські привілеї називалися статутами.

Також у Великому князівстві Литовському видавалися окремі обласні привілеї.

Див. також[ред. | ред. код]