Координати: 52°22′37.560000099995″ пн. ш. 106°47′38.040000099977″ сх. д. / 52.37710° пн. ш. 106.79390° сх. д. / 52.37710; 106.79390

Провал (затока)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Провал
Вливаються Селенга і Bolshoy Duland
Країна  Росія[1]
Площа 200 км²
Довжина берегової лінії 45 км
Мапа

52°22′37.560000099995″ пн. ш. 106°47′38.040000099977″ сх. д. / 52.37710° пн. ш. 106.79390° сх. д. / 52.37710; 106.79390

Провал — затока озера Байкал. Розташована в Кабанському районі Бурятії на північний схід від дельти річки Селенги.

Виникнення

[ред. | ред. код]

Затока Провал утворився після 10-бального землетрусу в ніч з 31 грудня на 1 січня (за новим стилем з 11 на 12 січня) 1862 року. Тоді був степ, площею 200 км², занурився під води Байкалу. Північна частина нинішнього Провалу до його утворення була затокою Байкалу, що називалася Старий Сміт. З тріщин, що утворилися під час поштовхів, на поверхню стала виходити вода. Місцеві жителі терміново евакуювалися із затоплюваної місцевості, взявши лише найнеобхідніше. Постраждало приблизно 1300 жителів п'яти бурятських улусів[2].

Географія

[ред. | ред. код]
Байкал (Провал — північний схід від дельти Селенги)

Провал має майже трикутну форму і є своєрідною байкальською затокою. Берегова лінія тягнеться протягом близько 45 км. Починається від мису Облом на північному сході та закінчується на мисі Хребтівському (крайній північно-західній точці дельти Селенги) на південному заході.

Сторона затоки, що примикає до акваторії Байкалу, простягається між цими мисами на 28 кілометрів і відокремлена від озера ланцюгом вузьких і довгих островів-кіс, що становлять мілину Сахалін і розділені невеликими протоками, званими прірвами (Мала прірва, велика прірва та інші). Острови, що відокремлюють затоку від основної частини Байкалу, називають за іменами колишніх власників ділянок[3].

Південно-західні береги затоки-сміття утворені гирлами численних проток дельти Селенги, що утворюють заболочені острови. Південно-східні береги не розчленовані, за складом піщано-галькові, на північ місцями лісисті та заболочені. Тут у затоку впадають річки  — Великий Дулам, Сергіївка, Оймур, Сира Молька.

Глибина затоки коливається від 0,5-1,5 м до 3-3,5 м, а місцями — і до 5-6 м[4].

Населені пункти

[ред. | ред. код]

На березі Провалу розташовані населені пункти Кабанського району Бурятії: у південному куті затоки в гирлі Лобанівської протоки — село Дубініно; на південно-східному березі — село Оймур і улус Дулан[5], на північ від якого, протягом 10 км за узбережжям від Дуланського калтусу до мису Облом і вглиб материка розташовується Энхелукский державний біологічний заказник.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. www.baikalnature.ru (рос.). {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Cite має пустий невідомий параметр: |data= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка); Текст «20150530093508/http://www.baikalnature.ru/info/landmarks/391» проігноровано (довідка); Текст «Провал - - BaikalNature» проігноровано (довідка)
  3. . Лоція озера Байкал | lang = ru | website = www.magicbaikal.ru | data = | /http://www.magicbaikal.ru/history/sailing/proval.htm%7Carchive-date[недоступне посилання] = 2019-05-11 }}
  4. = http://pressa.irk.ru/kopeika/2004/47/008001.html#1 [Архівовано 2009-06-26 у Wayback Machine.] |deadlink = yes |title = Затока Провал — газета «Копійка» |archive-url = https://web.archive.org /web/20090626131943/http://pressa.irk.ru/kopeika/2004/47/008001.html#1%7Carchive-date [Архівовано 2009-06-26 у Wayback Machine.] = 2009-06-26 |access-date = 2012-05-30 }}
  5. Залив Провал — газета «Копейка» (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2009. Процитовано 30 травня 2012.

Література

[ред. | ред. код]
  • Лопатин М. Про. Про Землетрусах при гирлі річки Селенги і біля цієї території // Амур : газета. — 1862. — № 11.
  • Фітингоф А. Опис місцевості при гирлі річки Селенги, що опустилися від землетрусів 30 і 31 грудня 1861 року // Гірський журнал. — 1865. — № 7. — С. 95-101.
  • Голонецький З. І. Землетруси в Іркутську. — Іркутськ : Ім'я, 1997. — С. 94. — ISBN 5-900529-08-8.
  • Луніна О. В., Андрєєв А. В., Гладков А. С. [http: //baikalfund.ru/mediacache/ff9ca362-53fd-458d-aa64-5bb526ce0cb5.pdf Слідами Цаганського землетрусу 1862 р. на Байкалі: результати досліджень вторинних косейсмічних деформацій у пухких опадах] // Геологія та геофізика : журнал. — 2012. — Т. 53, № 6. — С. 775-796.
  • Тулохонов А. До. та інших. Природна мікролітопис нових подій у басейні озера Байкал // Геологія та геофізика : журнал. — 2006. — № 9. — С. 1043-1046. [{{{archiveurl}}} Архівовано] з джерела 2 жовтня 2013.
  • {{стаття |автор = Вологіна Є. Р. та інших. |назва = Осадонакопичення у затоці Провал (озеро Байкал) після сейсмогенного опускання ділянки дельти Селенги |посилання = https://www.researchgate.net/publication/236030313_Sedimentation_in_Pro )_after_earthquake-induced_subsidence_of_part_of_the_Selenga_River_delta/file/9c9605191a22b72f20.pdf |мова = |видання = Геологія та геофізика |тип = журнал |рік = 14 = 14 = 52 |
  • Ладохин М. П. Сучасні тектонічні руху на затоці Провал і методика вивчення // Изв. АН СРСР, Сер. геогр.. — 1960. — № 1-2. — С. 59-66.
  • Казенкіна Р. А., Ладохин Н. П. Геоморфологія і донні відкладення затоки Провал // Тр. Східно-Сибірського геологічного інституту СО РАН. — 1961. — Вип. 3. — С. 35-48.
  • Лонтьєв О. К., Айбулатов Н. А. Нові дані про затоці Провал // Природа. — Наука, 1956. — № 6. — С. 87-89.
  • Фітінгоф А. Опис місцевості при гирлі річки Селенги, що знизилася при землетрусі 30 і 31 грудня 1861 // Горн. журнал. — 1865. — T. 3, № 7. — С. 95-101.

Посилання

[ред. | ред. код]