Землетрус на Байкалі (1862)
  | |
| Дата | 11 січня 1862 року |
|---|---|
| Місцевий час | 01:35 UTC |
| Магнітуда | 7.5 Mw |
| Глибини | 8.5 - 9.0 км |
| Епіцентр | Дельта річки Селенги 52°03′ пн. ш. 106°07′ сх. д. / 52.050° пн. ш. 106.117° сх. д.Координати: 52°03′ пн. ш. 106°07′ сх. д. / 52.050° пн. ш. 106.117° сх. д. |
| Постраждалі країни (території) | |
| Повторні поштовхи | 9 - 10 січня |
| Цунамі | Так[1] |
| Жертви | >1000 осіб |
Землетрус на Байкалі 1862 року, відомий як Цага́нський землетрус (рос. Цага́нское землетрясение), — триденний землетрус, що сягнув найдужчої сили 11 січня 1862 (31 грудня 1861 за старим стилем) близько о 14:00 години за місцевим часом. Епіцентр, силою 10 балів, був у північно-східній частині дельти річки Селенги. Підземні поштовхи, потужністю 8 балів, відчувалися в Іркутську. Також поштовхи різної сили реєструвалися в Тунці, Верхньоудинську (сучасне Улан-Уде), Ілімську, Кіренську та в Монголії, частково було зворушено кордони Китаю.
(1868)
Землетрус отримав назву Цаганського за однойменним степом на східному березі Байкалу, частина якого, площею 230 км², пішла під воду, а на її місці утворилася затока Провал.
Перші поштовхи сталися увечері 9 січня. Другі були 10 січня. Треті та найсильніші поштовхи припали на 11 січня. О 14 години почувся сильний підземний гул, після чого через тріщини, що утворилися в льоду Байкалу, вода стала повільно затоплювати Цаганський степ з 5 улусами, в котрих знаходилося 310 будинків і 357 юрт[2]. Постраждали приблизно 1300 жителів п'яти бурятських улусів[3]. Загинуло 3 людини[4][5] та 17 тисяч голів худоби[2].
Іркутськ стрясало 10 та 11 січня. «Іркутський літопис» так описує цю подію[2]:
|
О 2 год. 18 м. пополудні пролунав сильний удар землетрусу, який тривав хвилини дві. У місті захиталися і затріщали усі будівлі, дзвони дзвонили в усіх церквах самі собою, люди не могли триматися на ногах. На річках Ангарі та Ушаківці був сильний шум і тріск від криги, що ламається.
Оригінальний текст (рос.) В 2 ч. 18 м. пополудни раздался сильный удар землетрясения, продолжавшийся минуты две. В городе закачались и затрещали все строения, колокола звонили во всех церквах сами собою, люди не могли держаться на ногах. На реках Ангаре и Ушаковке был сильный шум и треск от ломающегося льда… |
|
Цаганський землетрус став першою сейсмічною подією у Східному Сибіру, наслідки якої вивчалися на досить високому науковому рівні. Основні праці з вивчення землетрусу було проведено членами Сибірського відділу Імператорського Російського географічного товариства.
- ↑ (рос.) Ключевский А. В. и др. О возможности цунами на озере Байкал // Доклады Академии наук. — 2012. — С. 254—258.
- ↑ а б в Цаганское землетрясение 11 января 1862 года (31 декабря 1861 г. ст. ст.). // seis-bykl.ru. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 1 лютого 2012.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=(довідка) - ↑ Залив Провал - - BaikalNature. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 30 травня 2015.
- ↑ Залив Провал. // pressa.irk.ru. Архів оригіналу за 26 червня 2009. Процитовано 1 лютого 2012.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=(довідка) - ↑ Александра Ромаева (12 грудня 2020). История самого страшного землетрясения на берегу Байкала. Информ Полис (рос.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 14 грудня 2020.
- (рос.) Лопатин Н.О. О Землетрясениях при устье реки Селенги и около этой местности // Амур : газета. — 1862. — № 11.
- (рос.) Фитингоф А. Описание местности при устье реки Селенги, опустившихся от землетрясений 30 и 31 декабря 1861 года // Горный журнал. — 1865. — Т. 3, № 7. — С. 95—101.
- (рос.) Сибирская советская энциклопедия / М. К. Азадовский. — М. : Правда, 1931. — Т. 2. — С. 1152.
- (рос.) Голонецкий С. И. Землетрясения в Иркутске. — Иркутск : Имя, 1997. — 94 с. — ISBN 5-900529-08-8.
- (рос.) Лунина О.В., Андреев А.В., Гладков А.С.. По следам Цаганского землетрясения 1862 г. на Байкале: результаты исследований вторичных косейсмических деформаций в рыхлых осадках // Геология и геофизика : журнал. — 2012. — Т. 53, № № 6. — С. 775—796.
- (рос.) Тулохонов А. К. и др. Природная микролетопись новейших событий в бассейне озера Байкал // Геология и геофизика. — 2006. — Т. 47, № №. 9. — С. 1043—1046. Архівовано з джерела 2 жовтня 2013.
- (рос.) Вологина Е. Г. и др. Осадконакопление в заливе Провал (озеро Байкал) после сейсмогенного опускания участка дельты Селенги // Геология и геофизика : журнал. — 2010. — Т. 51, № 12. — С. 1640—1651.