Провулок Дмитра Лесича
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
провулок Дмитра Лесича Одеса | |
---|---|
Місцевість | Історичний центр Одеси |
Район | Приморський район |
Назва на честь | Дмитро Лесич |
Колишні назви | |
Штапенко, Барятинський | |
радянського періоду (українською) | Нахімова |
радянського періоду (російською) | Нахимова |
Загальні відомості | |
Координати початку | 46°29′01″ пн. ш. 30°45′03″ сх. д. / 46.4835° пн. ш. 30.750889° сх. д. |
Координати | 46°29′01″ пн. ш. 30°45′00″ сх. д. / 46.483556° пн. ш. 30.749917° сх. д. |
Координати кінця | 46°29′01″ пн. ш. 30°44′56″ сх. д. / 46.483667° пн. ш. 30.748917° сх. д. |
Транспорт | |
Рух | однобічний |
Покриття | асфальт |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r4669914 |
Мапа | |
Провулок Дмитра Лесича у Вікісховищі |
Провулок Дмитра Лесича — короткий провулок (близько 150 м) в історичному центрі Одеси, від Канатної до Маразліївської вулиці.
Історично Барятинський провулок був названий на честь місцевого домовласника князя Барятинський Віктор Іванович[ru] (1823—1904).[1]
З 1938 р. — провулок Штапенко[2]. У період румунської окупації (1941—1944) відбулось перейменування на Барятинський.
У 1946 р. провулок отримав назву на честь російського адмірала Павла Нахімова. 20 липня 2023 року провулку було повернено історичну назву.[3]
26 липня 2024 року розпорядженням очільника Одеської ОВА Барятинський провулок перейменовано на провулок Дмитра Лесича[4].
б. 1 — Прибутковий будинок М. Д. Луцького
б. 8 — будинок Діалегмено[5]
- б. 1/ Маразліївська, б. 2 — письменник О. І. Купрін (1910—1911, меморіальна дошка)[6]
- ↑ Они оставили след в истории Одессы. Барятинский Виктор Иванович (1823—1904) — государственный деятель.
- ↑ Вероятно — Штепенко. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 8 липня 2020.
- ↑ https://usionline.com/v-odesi-perejmenuvaly-15-vulyts/
- ↑ Пушкін, Гагарін, Жванецький та ще майже сто назв зникнуть з мапи Одеси. Intent.press.
- ↑ Будинок (провулок Нахімова, 8)
- ↑ Одесские достопримечательности. Дом Куприна