Проміжний мозок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Проміжний мозок

I. Шийні нерви.
II. Грудні нерви.
III. Поперекові нерви.
IV. Крижові нерви.
V. Куприкової нерви.
- / -
1. Головний мозок.
2. Проміжний мозок.
3. Середній мозок.
4. Вароліевий міст.
5. Мозочок.
6. Довгастий мозок.
7. Спинний мозок.
8. Шийне потовщення.
9. Поперечний потовщення.
10. « Кінський хвіст »]]

Проміжний мозок (Diencephalon) — відділ головного мозку. Розміщений вище від середнього мозку під мозолистим тілом. Зверху і з боків прикритий і зростається з півкулями кінцевого мозку .

До складу проміжного мозку входять

Порожниною проміжного мозку є третій шлуночок(ventriculus tertius). Це щілиноподібний простір, розміщений в серединній площині між зоровими горбами. Внизу третій шлуночок переходить у водопровід Сільвія, а зверху через парні отвори сполучається з бічними шлуночками великих півкуль.

Зорові горби[ред.ред. код]

Зорові горби (thalami optici) — найбільші утворення проміжного мозку яйцеподібної форми, що прилягають до великих півкуль. Задні розширені частини їх називають подушками. Медіальні поверхні зорових горбів (правого і лівого), звернені одна до одної, утворюють бічні стінки шлуночка.

Зорові горби переважно складаються із сірої речовини, що прошарками білої речовини поділені на ядра, які є підкірковими центрами чутливості всього тіла людини. Зорові горби нервовими волокнами з'єднані з різними відділами кори головного мозку. Вся інформація (крім нюхової), яка йде до кори головного мозку, обов'язково проходить через зорові горби. Крім того, зорові горби з'єднані з блідою кулею, що розташована зовні від них і є підкірковим руховим центром.

Отже, від зорових горбів чутливі шляхи продовжуються частково до підкіркових ядер великих півкуль (бліда куля), частково-безпосередньо до кори. Подушки зорових горбів є підкірковими зоровими центрами.

Надгорбова ділянка[ред.ред. код]

Надгорбова ділянка (epithalamus) відносно мала. До неї належать

Мозкові смужки прилягають до верхньої частини зорових горбів. Задні частини їх розширюються, з'єднуючись між собою та з шишкоподібною залозою. Мозкові смужки є підкірковим нюховим центром, а шишкоподібна залоза за своєю будовою і функціями належить до залоз внутрішньої секреції.

Загорбова ділянка[ред.ред. код]

Загорбова ділянка (metathalamus) складається із парних утворень — внутрішніх і зовнішніх колінчастих тіл, що розміщені ззаду від подушок зорових горбів. Внутрішні колінчасті тіла (медіальні) є поряд з нижніми горбиками чотиригорбикового тіла середнього мозку підкірковими слуховими центрами. Зовнішні (латеральні) колінчасті тіла разом з верхніми горбиками чотиригорбикового тіла та подушками зорових горбів є підкірковими зоровими центрами.

Підгорбова ділянка[ред.ред. код]

Підгорбова ділянка (hypothalamus) розміщена безпосередньо під зоровими горбами, утворюючи нижню стінку третього шлуночка. Їх добре видно на основі головного мозку.

До підгорбової ділянки входять

  • сірий горб
  • лійка
  • гіпофіз
  • соскоподібні тіла .

Соскоподібні тіла розміщені на основі мозку між його ніжками у вигляді двох округлих утворень. Всередині міститься сіра речовина (ядра) і за своїми функціями вони є підкірковими нюховими центрами.

Спереду від соскоподібних тіл розміщений сірий горб з порожниною всередині, що є виступом дна третього шлуночка. Верхівка його витягнута у вузеньку трубку і називається лійкою. Кінець лійки з'єднаний з гіпофізом. Гіпофіз — це провідна ендокринна залоза.

Сірий горб складається з нервових клітин, які утворюють ядра. Тут розміщені вищі підкіркові вегетативні центри.

Гіпоталамус здійснює регулюючий вплив на розміщені нижче вегетативні центри і залози внутрішньої секреції, а через них на обмін речовин, діяльність всіх внутрішніх органів, а також відіграє важливу роль в теплорегуляції, підтриманні гомеостазу, впливає на емоційні реакції людини тощо.

Маючи численні зв'язки із зоровими горбами, корою великих півкуль, ретикулярною формацією стовбура мозку, гіпофізом та іншими відділами центральної нервової системи, гіпоталамус є однією із найважливіших ланок нервової системи, яка координує вегетативні функції з психічними і соматичними.