Протефлазід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Протефлазід
Систематизована назва за IUPAC
Класифікація
ATC-код J05А[1] X[1]
PubChem
CAS
DrugBank
Хімічна структура
Формула
Мол. маса
Фармакокінетика
Біодоступність
Метаболізм
Період напіввиведення
Екскреція
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата Протефлазід, ТОВ "НВК"Екофарм", Україна, Р.П.№ UA/4220/01/01
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата Імунофлазід, ТОВ "НВК"Екофарм", Україна, Р.П.№ UA/5510/01/01
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата Флавозід, ТОВ "НВК"Екофарм", Україна, Р.П. № UA/5013/01/01

Протефлазід — найменування лікарського препарату, основним компонентом якого є флавоноїди гликозидів диких злаків — щучки дернистої (Deschampsia cetspitosa L.) та війника наземного (Calamagrostis epigeios L.).[джерело?]

Щодо ефективності препарату триває суперечка[2][3]. Станом на 2021 немає жодних науковометричних міжнародних публікацій, щодо клінічно доведеного ефекту.

Властивості препарату[ред. | ред. код]

Виробником заявлена пряма противірусна дія препарату, яка проявляється в здатності впливати на вірус-специфічні ферменти (ДНК-полімераза, тимидинкіназа, зворотня транскриптаза, нейрамінідаза)[4], блокуючи таким чином реплікацію вірусів і перешкоджаючи прогресії інфекційного процесу, та пригнічувати розмноження вірусу у клітині. Препарат за заявленим виробниками також здатний виступати індуктором ендогенного інтерферону (α та γ), що сприяє підвищенню стійкості організму до вірусних та бактеріальних інфекцій. Передбачається можливість довготривалого застосування без загрози розвитку рефрактерності[5] (гіпореактивності) та виснаження імунної системи. Клінічними дослідженнями встановлено, що за умови довгострокового щоденного вживання препарату не виникає рефрактерності імунної системи: не спостерігається пригнічення активності α- та γ-інтерферонів, завдяки чому не розвивається порушень імунного статусу людини. Це забезпечує імунологічні безпеку при застосовуванні препарату протягом тривалого часу для лікування рецидивуючих хронічних інфекцій. Виробник також вказує на наявність антиоксидантної та апоптозмодулюючої активності[6] у препарату, тому він може застосовуватися у людей з хронічними інфекційними захворюваннями[7].

Побічна дія[ред. | ред. код]

Препарат, як правило, не спричинює побічних реакцій. У рідких випадках можливі алергічні реакції, головний біль, шлунково-кишкові розлади. У пацієнтів з хронічним гастродуоденітом можливе його загострення, виникнення гастроезофагального рефлюксу.

Взаємодія з іншими лікарськими препаратами[ред. | ред. код]

Заявлено, що під час клінічного застосування встановлено можливість та доцільність комбінації Протефлазіду з антибіотиками та протигрибковими препаратами для лікування вірусно-бактеріальних і вірусно- грибкових захворювань. Негативних проявів унаслідок взаємодії з іншими лікарськими засобами не встановлено.

Застосування у період вагітності або годування груддю[ред. | ред. код]

При проведенні доклінічних досліджень тератогенного, мутагенного та канцерогенного впливів не виявлено. Клінічний досвід застосування препарату у ІІ та III триместрах вагітності та у період годування груддю негативного впливу не виявив. Проте необхідно дотримуватися правил призначення лікарських засобів у період вагітності або годування груддю, оцінюючи співвідношення користь/ризик.

Застосування у дітей[ред. | ред. код]

Застосування Протефлазіду дітям можливе від народження[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://1sa.com.ua/proteflazid-kapli-30-ml.html
  2. Коментар ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України» стосовно препарату Протефлазід 2020
  3. Фуфломіцин «Протефлазід», попри піар-кампанію виробника, медики брати не хочуть
  4. Звіт «О доклиническом изучении новых (лечебных) форм Протефлазида® на моделях вируса гриппа». АМН України. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського. — Київ. — 2006.
  5. Звіт про науково-дослідну роботу «Проведення додаткових клінічних випробувань препарату Протефлазід®». Інститут епідеміології та інфекційних хвороб (ІЕІХ). — Київ. — 2002.
  6. «Влияние препарата Протефлазид® на состояние гена C-MYC в культурах злокачественных лимфоидных клеток человека». Звіт. НАН України. Інститут экспериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р. Є. Кавецького. — 2002.
  7. В. В. Чоп'як, Г. А. Потьомкіна, І. Вальчук та ін. «Эффективность монотерапии препаратом Протефлазид® при лечении больных с хронической EBV-вирусной инфекцией в стадии реактивации». «Імунологія та алергологія». — 2008. — № 1.
  8. Архів: Інструкція

Література[ред. | ред. код]

  • А. П. Танько, Л. В. Потапова, М. В. Самойлова. «Современные позиции иммунотерапии при патологии шейки матки у беременных». «Репродуктивное здоровье женщины». — 2006. — № 3 — с. 136—138.
  • Ю. М. Кінаш, «Клинико-иммунологическая характеристика детей с рецидивирующим бронхитом и дифференциальный подход к их реабилитации и профилактики» авт. реф .. Київ, 2010.
  • Ю. Г. Резніченко, Р. Л. Шевченко, В. І. Бессікало та співавт. «Поиск путей профилактики острых респираторных заболеваний у детей — жителей крупного промышленного города». / «Современная педиатрия» — 2 (19) — 2008 — с. 49-50.
  • «Влияние препарата Протефлазид® на состояние гена C-MYC в культурах злокачественных лимфоидных клеток человека». Звіт. НАН України. Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р. Є. Кавецького. — 2002.
  • Звіт про науково-дослідну роботу «Проведення додаткових клінічних випробувань препарату Протефлазід®». Інститут епідеміології та інфекційних хвороб (ІЕІХ). — Київ. — 2002.
  • Звіт «О доклиническом изучении новых (лечебных) форм Протефлазида® на моделях вируса гриппа». АМН України. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського. — Київ. — 2006.
  • В. В. Чоп'як, Г. А. Потьомкіна, І. Вальчук та ін. «Эффективность монотерапии препаратом Протефлазид® при лечении больных с хронической EBV-вирусной инфекцией в стадии реактивации». «Иммунология и аллергология». — 2008. — № 1.