Протистояння (фільм, 1985)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Протистояння
рос. Противостояние
Жанр драма
військовий фільм
кримінальний фільм
Режисер Семен Аранович
Сценарист Юліан Семенов
На основі Q21644104?
У головних
ролях
Олег Басилашвілі
Андрій Болтнєв
Юрій Кузнєцов
Мурман Джинорія
Оператор Валерій Федосов
Композитор Олександр Кнайфель
Художник Володимир Свєтозаров
Кінокомпанія «Ленфільм»
Тривалість 392 хв. (5 серій)
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1985
IMDb ID 0264292

«Протистояння» (рос. Противостояние) — радянський п'ятисерійний телевізійний художній фільм, поставлений на кіностудії «Ленфільм» у 1985 році режисером Семеном Арановичем за однойменним романом Юліана Семенова.

Сюжет фільму ґрунтується на реальному факті, що мав місце в середині 1960-х років в Магадані. Таксист Гацько вбив старателя Мельчакова, забрав у нього акредитив і, звільнившись, виїхав зі своєю знайомою Петровою на Велику землю. Там він отримав гроші вбитого в ощадкасі. Крім обставин справи, звертають на себе увагу збіги прізвищ і населених пунктів, де відбувалися події — Гончаков-Мельчаков, Петрова, Коканд, Сочі й тому подібне. Однак колабораціоністське минуле вбивці є художнім вимислом Юліана Семенова.

Сюжет[ред. | ред. код]

Сюжет фільму зав'язаний на двох тимчасових пластах. Перший з них відноситься до 1979—1980 років, протікаючи головним чином на території СРСР; другий — до років Німецько-радянської війни, при цьому він зачіпає лінію фронту і територію Німеччини.

Один з пасажирів таксі, лінгвіст Георгій Петрович Козел, що повертається з аеропорту в північне місто Нардин (в романі Юліана Семенова — Магаран), знаходить в кущах мішок, зав'язаний на дивний вузол, а в мішку — розчленований труп. До справи підключається відділ карного розшуку з особливо важливих справ Головного управління карного розшуку МВС СРСР під керівництвом полковника міліції Костенко. За відбитками пальців експертам вдається ідентифікувати загиблого — Михайла Гончакова, зниклого восени 1979 року. Відсіявши кількох підозрюваних — рецидивіста Загібалова і колишнього кримінальника Спиридона Калиновича Дерябіна — сищики встановлюють, що Гончаков поїхав на таксі. Однак знайти водія таксопарку Григорія Міленка теж не виходить. В ході слідства з'ясовується, що морський піхотинець Міленко пропав безвісти в березні 1945 року під Бреслау. За відбитками пальців, знайдених в Нардині і картотеці зрадників, які вчинили злочини під час війни, криміналісти НДР встановлюють особу лже-Міленка. Це уникнувший покарання поплічник нацистів Микола Кротов, який у вересні 1941 року під час битви за Київ перейшов на бік ворога, принісши з собою важко пораненого політрука — свого однокашника Георгія Козела.

Після роботи провокатором в таборах полонених Кротов (прізвисько — «Кротик») успішно пройшов курс експериментального лікування від заїкання в спеціальному госпіталі і відучився в розвідшколі, після чого виконував завдання диверсійно-терористичного характеру в радянському тилу. Одного разу він заліз в сейф своєї домогосподарки і коханки Грети Пікеданц, і та здала його поліції. Відбувши рік в концтаборі, Кротов виконав завдання Гестапо по винищенню жителів німецького села «радянським десантом», і його злочин було забуто. Під час боїв за Бреслау в березні 1945 року Кротов вбив своїх товаришів, переодягнувся в цивільний одяг, підстеріг і вбив на дорозі відставшого від свого взводу легкопораненого морпіха Григорія Міленка і далі жив під його личиною. Працюючи в нардинському таксопарку, він спокусився величезним золотим самородком, який Дерябін продав під час пиятики Гончакову, і вбив останнього. Але самородка при убитому не виявилося. Згодом Кротов вбив і свою спільницю і співмешканку Анну Петрову.

Зрадник Батьківщини і в рік Олімпіади, як і раніше небезпечний і невловимий. Він встиг відвідати своїх родичів в декількох містах Союзу і вкрасти свої фотографії з їх сімейних альбомів. У Смоленську він вступив в зв'язок з вдовою свого родича Ніною Кротовою. Міліції не вдається захистити її від кулі злочинця. Кротов виходить на зв'язок зі своїм колишнім спільником Лебедєвим, плануючи його вбити, проте Лебедєв боячись відплати за свої дії в роки війни в Батумі, вішається. Розуміючи, що Кротов вирішив піти за кордон з награбованими цінностями, міліція перекриває шляхи втечі. Розв'язка наступає в аеропорту, де у Кротова не витримують нерви: він захоплює заручницю і збирається захопити літак. Проникла на літак антитерористична група знешкоджує злочинця.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]