Семенов Юліан Семенович
| Семенов Юліан Семенович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | рос. Юлиан Семёнович Ляндрес | |||
| Народився |
8 жовтня 1931[1][2][…] Москва, СРСР | |||
| Помер |
15 вересня 1993[4] (61 рік) або 5 вересня 1993[1][5] (61 рік) Москва, Росія | |||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
| Країна |
 СРСР.svg){kind=small} Росія | |||
| Діяльність | сценарист, драматург, письменник, журналіст, поет, публіцист, перекладач, прозаїк, громадський діяч | |||
| Alma mater | Московський інститут сходознавстваd і МДУ | |||
| Заклад | МДУ | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | з 1955 | |||
| Жанр | публіцистика, детектив, проза і вірш[d] | |||
| Magnum opus | Сімнадцять миттєвостей весни | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Батько | Ляндрес Семен Олександровичd | |||
| Діти | Семенова Ольга Юліанівнаd | |||
| Автограф |
 | |||
| Нагороди |
     | |||
| Сайт: юлиан-семенов.рус | ||||
|
| ||||
 Семенов Юліан Семенович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Юліа́н Семе́нович Семе́нов (справжнє прізвище Ляндрес; 8 жовтня 1931, Москва, РРФСР — 15 вересня 1993, Москва, Росія) — російський радянський письменник, сценарист, поет, журналіст[6]. Будинок-музей Юліана Семенова знаходиться у Криму, у селищі Олива.
Навчання та початок творчої діяльності[ред. | ред. код]
У 1948 році вступив до Московського інституту сходознавства. Під час навчання дружив з Євгеном Примаковим. У 1953-му закінчив близькосхідний факультет Московського інституту сходознавства, потім займався в Московському державному університеті науковою роботою, викладав мову пушту, одночасно навчався там же на історичному факультеті. З 1955 року почав пробувати себе в журналістиці: друкувався в журналі «Огонек», газетах «Правда», «Литературная газета», «Комсомольская правда».
Творчість[ред. | ред. код]
Писав сценарії для кіно — переважно за мотивами своїх творів. Повна фільмографія налічує понад 20 екранізованих творів, деякі з яких («Майор Вихор» (1967), «Сімнадцять миттєвостей весни» (1973), «Петровка, 38» (1980), «ТАРС уповноважений заявити...» (1984), «Протистояння» (1985)) продовжують залишатися хітами російського кінематографу.
Виступив як режисер фільму «Ніч на 14-й паралелі» (1971) і актор у фільмах «Будні і свята» (1961) і «Соляріс» (1972, реж. Андрій Тарковський).
У 1960-му став членом Спілки письменників СРСР.
Смерть[ред. | ред. код]
У 1990-му пережив раптовий інсульт, після якого виявився прикутим до ліжка, і повернутися до роботи вже не зміг. Хвороба і смерть письменника призвели до поширення версій щодо його «усунення»: «він надто багато знав…», "тоді протягом дуже короткого часу загинуло кілька членів редколегії «Совершенно секретно»[ru][7][8][9][10][11] Молодша донька Ольга Семенова у фільмі «Розповіді про батька. Юліан Семенов очима дочки» сказала, що її батька «усунули».[12]
Помер Семенов 15 вересня 1993 року в Москві[13]. Його попіл, згідно з заповітом, було розвіяно над Чорним морем[14][15]. На Новодівичому кладовищі встановлено кенотаф.
Сім'я[ред. | ред. код]
- Батько: Семен Олександрович Ляндрес — організатор видавничої справи, редактор, репресований у 1952 році за звинуваченням у пособництві «троцькістському диверсантові» Миколі Бухаріну.
- Мати: Галина Миколаївна Ляндрес (уроджена Ноздрина),учителька історії.
- Дружина: Катерина Сергіївна, донька Наталі Петрівни Кончаловської.
- Діти: Дарина — журналістка; Ольга — журналістка, актриса[16].
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- У фільмі «Соляріс» зіграв роль голови наукової комісії.
- Уся команда авторів фільму «Сімнадцять миттєвостей весни», окрім автора Юліана Семенова, відзначена державними нагородами.
- В українському фільмі «Пригоди S Миколая» в будинку стоїть книга, на якій гарно видно ім'я автора: Юліан Семенов.
- За спогадами письменника І. Петровція, Семенов досить добре розмовляв українською мовою[17].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 301–303. — ISBN 5-94848-307-X
- ↑ Yulian Semyonov //IMDb
- ↑ «Он слишком много знал…» // «Пермская государственная ордена „Знак Почёта“ краевая универсальная библиотека им. А. М. Горького», 8 октября 2016 года
- ↑ Евгений Додолев. Пошли-ка все на Хэм // «Однако[ru]» #23 (87)
- ↑ Евгений Додолев. «Юлиан Семёнов vs Эдик Лимонов» // «Однако[ru]» #34 (98)
- ↑ Отца Штирлица убили из-за поисков «золота партии»?
- ↑ Режиссёр Борис Григорьев[ru]: «Со смертью Юлиана Семёнова дело нечисто — мне кажется, ему помогли уйти» [Архівовано 2011-10-11 у Wayback Machine.] // Людмила Грабенко, «Бульвар Гордона», № 40 (336) 2011, 4 жовтня 2011
- ↑ Вести. Ru: Рассказы об отце. Юлиан Семёнов глазами дочери
- ↑ Ольга Семёнова: «Мой отец, Юлиан Семёнов, был несломленным человеком», «Вечерняя Москва[ru]», 10 октября 2011 года (рос.)
- ↑ Прах Юлиана Семенова, создавшего Штирлица и «Майора Вихря», развеян над Черным морем. К 85-летию со дня рождения знаменитого писателя. Культура и искусство · ИСККРА - Информационный сайт «Кольский край». 8 жовтня 2016 19:49.
- ↑ Юлиан Семенович Семёнов. Краткая биография. Сочинения, биографии, краткие содержания и готовые домашние задания - allsoch.ru. (рос.)
- ↑ Ольга Семёнова (II) (рос.)
- ↑ https://petrovtsiy.jimdofree.com/проза/manumissio-роман-детектив/
|
- Народились 8 жовтня
- Народились 1931
- Уродженці Москви
- Померли 15 вересня
- Померли 1993
- Померли 5 вересня
- Померли в Москві
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Випускники Московського університету
- Науковці Московського університету
- Члени Спілки письменників СРСР
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Дружби народів
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Заслужені діячі мистецтв РРФСР
- Лауреати Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих
- Автори детективної прози Росії
- Письменники Росії XX сторіччя
- Публіцисти СРСР
- Радянські журналісти
- Радянські сценаристи
- Російські журналісти
- Російські публіцисти
- Російські сценаристи
- Сценаристи XX століття
- Юліан Семенов
- Репортери