Протиугон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Протиугон — один з елементів верхньої будови залізничної колії на дерев'яних шпалах і костильному скріпленні.

Призначення

[ред. | ред. код]

Протиугон служить для запобігання «угону колії», поздовжньому переміщенню рейки при русі рухомого складу.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Необхідною ознакою будь-якої конструкції протиугону є вигнута вісь (скоба), що служить для створення в конструкції зон з різкою концентрацією напружень та підвищення пружинних властивостей конструкції. При цьому поперечний переріз заготовки для протиугонів може мати різну форму:

  • Трапецієподібну
  • Квадратну
  • Прямокутну
  • Т-подібну
  • П-подібну

Також розрізняють пружинні і самозаклинювальні протиугони, з яких пружинні є сучаснішою конструкцією.

Установка

[ред. | ред. код]

Пружинні протиугони встановлюються знизу на підошву рейки, так що б «зуб» противоугон розташовувався зовні колії. На одноколійних ділянках з явно вираженим одностороннім вантажним рухом противоугон розташовуються тільки з одного боку шпал, так само як і на двоколійних лініях. Гальмівні спуски не вантажного напрямку закріплюються з обох сторін. На ланці довжиною 25 м розташовується від 18 до 44 протиугонів.