Путря Олександра Євгенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Путря Олександра Євгеніївна
Саша Путря.jpg
Народження 2 грудня 1977(1977-12-02)
Полтава, УРСР, СРСР
Смерть 24 січня 1989(1989-01-24) (11 років)
  Полтава, УРСР, СРСР
  • лейкоз
  • Громадянство СРСР СРСР
    Діяльність художниця
    Нагороди
    Орден Орден Святого Миколи Чудотворця ІІІ ступеня

    Олекса́ндра Євге́ніївна Пу́тря (нар. 2 грудня 1977(19771202), Полтава, УРСР, СРСР — пом. 24 січня 1989, Полтава, УРСР, СРСР) — українська (радянська) художниця, яка в дитячому віці створила велику кількість творів мистецтва, що згодом отримали широке висвітлення.

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Олександра Путря народилась 2 грудня 1977 у Полтаві в родині художника Путрі Євгенія Васильовича та викладачки у музичному училищі Путрі Вікторії Леонідівни. В дитячому садку Олександра не навчалась, батько-митець надавав перевагу домашньому вихованню[1], хоча початково і не надавали особливого значення захопленням дочки. З юного віку Олександра захопилась культурою Індії[2].

    Перші художні роботи Олександра Путря почала малювати в три роки.

    У віці 5 років Олександрі був поставлений діагноз — лейкемія.[3] Від неї вона і померла у віці 11 років.

    Після смерті Саші Путрі виставки її малюнків експонувалися більше ніж в 50 країнах світу.

    Творчість[ред. | ред. код]

    За життя Олександра створила 2279 робіт — 46 альбомів з малюнками, шаржами та віршами, чеканки, вишивки, дрібні вироби з пластиліну, саморобні шиті іграшки, вироби з намистин і кольорового каміння, випалювання по дереву.

    Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
    Nuvola apps kaboodle.svg «САШЕНЬКА» (Документальний фільм, 1994) на сайті YouTube
    Nuvola apps kaboodle.svg САША ПУТРЯ (Документальний фільм, 2004) на сайті YouTube

    Вшанування[ред. | ред. код]

    В 1998 році Сашу нагороджено (посмертно) золотою медаллю Христа Спасителя «За життя гідне людини», а в 2000 році — орденом Святого Миколи Чудотворця «За примноження добра на Землі» та старовинною іконою в срібному окладі «Христос Вседержитель» (2001). Також, в 2001 році Президія всеіндійської дитячої фундації «Nehru Bal Samiti» присудила їй свою почесну міжнародну нагороду — національну премію «Каласарі Авангард».[4]

    З 1989 року відбулося понад сто персональних виставок Саші Путрі в багатьох країнах світу, про дівчинку був знято декілька документальних фільмів і написана документальна повість. На стіні дитсада, де вона виховувалася, встановлена меморіальна дошка і відкритий музей. В Полтаві працює Дитяча художня галерея імені Саші, в якій за допомогою Фонда захисту і підтримки талановитих дітей проходять міжнародні конкурси дитячого малюнка.

    В Полтаві існує вулиця Саші Путрі.


    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Костомарова, Олена (2 грудня 2014). Маленькая звёздочка. История художницы-вундеркинда Саши Путри ((рос.)). Аргументи і факти. Архів оригіналу за 12 квітень 2015. Процитовано 12 квітня 2015. 
    2. Волкова, Анна (11 жовтня 2000). Шесть лет из отведенных ей судьбой одиннадцати саша путря боролась с лейкемией, не переставая создавать шедевры ((рос.)). Факти. Архів оригіналу за 12 квітень 2015. Процитовано 12 квітня 2015. 
    3. История девочки-художницы Саши Путри. AdMe. 3 грудня 2013. Архів оригіналу за 12 квітень 2015. Процитовано 12 березня 2015. 
    4. Саша Путря з Полтави: Дівчинка-індиго, яка за 11 років життя створила понад 2000 картин

    Посилання[ред. | ред. код]