Пухова Ірина Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Петрівна Пухова
Puhova ri petr v.jpg
Народилася 1 січня 1947(1947-01-01) (73 роки)
Віттенберг
Діяльність інженер-будівельник
Alma mater Київський інженерно-будівельний інститут
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1985

Ірина Петрівна Пухова (нар. 1 січня 1947, Віттенберг) — інженер-будівельник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 1 січня 1947 року в місті Віттенберзі (Німеччина). 1971 року закінчила Київський інженерно-будівельний інститут.

Під час проектування і будівництва комплексу Республіканського науково-методичного центру охорони здоров’я матері і дитини була керівником групи конструкторів, автором конструктивного рішення усіх будівель і споруд комплексу. Брала безпосередню участь у створенні основних напрямів об’ємно-просторового рішення дитячої лікарні і клінічного корпусу НДІ. Зробила значний внесок у розроблення варіантів фундаментів і каркаса будинків, у вибір найекономічнішого рішення. Здійснювала авторський нагляд, домагаючись високої якості будівельно-монтажних робіт.

Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (за 1985 рік; разом з Д. П. Попенком (архітектором, керівником авторського колективу), Л. Ф. Лосем (архітектором) за комплекс Республіканського науково-методичного центру охорони здоров’я матері і дитини)[1].

Примітки[ред. | ред. код]