Підчаший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герб підчашого.

Підчаший, виночерпій (пол. podczaszy; лат. pocillator, subpincerna) — придворна службова особа у Речі Посполитій, Великому князівстві Литовському та ін. Спочатку був помічником і заступником чашника, а пізніше став більш значущим. Обов'язком підчашого було подавати королю напої, попередньо їх спробувавши, і наглядати за напоями за королівським столом. Підчаших пожиттєво призначав король[1].

У Великому князівстві Литовському і Речі Посполитій[ред.ред. код]

У Великому князівстві Литовському посада підчашого відома з 1288 р., була дуже почесною. Її займали лише представники найзнатніших родів, як і посаду начальника підчашого — чашника. З часом посада стала номінальною, тобто не пов'язаною з виконанням будь-яких обов'язків. Існували також надвірний і земської чашники. Земський підчаший вперше згадується в 1318 р. При Казимирі Великому, підчаший називався латиною «subpincerna», а в 1496 р. іменувався «pocillator».

У Московській державі[ред.ред. код]

Обер-Шенк (від нім. Oberschenk — «хранитель вин») — придворний чин II класу в Росії, введений в 1723 р. До Петра I посада називалася «кравчий».

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 524.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Воспоминания о Свислочи Тышкевичевой, Деречине и Ружанах», Леон граф Потоцкий (Бонавентура из Кочанова), Петербург, 1910.