Обер-шенк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Обер-шенк (рос. Обер-шенк, від нім. Oberschenk — «старший виночерпій») — придворний чин II класу в Російській імперії, запроваджений 1723 року. У його розпорядженні знаходилися палацові запаси вин і інших напоїв. До Петра I посада називалась «кравчий».

Обер-шенку підпорядковувалися мундшенки (рос. мундшенки, від нім. Mundschenk) — завідували винними льохами, кавошенки (рос. кофишенки, від нім. Kaffee + Schenk) — відповідальні за приготування кави та чаю, тафельдекери (рос. тафельдекеры, від нім. Tafeldecker) — відповідальні за сервірування столу, кондитери, келермейстери (рос. келлермейстеры, від нім. Kellermeister — «ключники», «доглядачі льохів»)[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Е. Ф. Зябловский. Российская статистика. Тип. И. Глазунова, 1842. С. 42.