Раптовий викид вугілля та газу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Раптовий викид вугілля та газу.JPG

Раптовий викид вугілля та газу (рос. внезапный выброс угля и газа, англ. sudden outburst of coal and gas, нім. Gas-Kohlen-Ausbruch m) – самочинне миттєве руйнування частини гірського масиву біля вибою гірничої виробки, що супроводжується викидом твердої корисної копалини (вугілля, сіль) або бокової породи та інтенсивним виділенням газу (метану). Тривалість раптового викиду вугілля та газу – до дек. секунд.

Ознаки і загальний опис явища[ред.ред. код]

Перед раптовим викидом спостерігається значне підвищення акустичної або сейсмоакустичної активності масиву; затримка віджиму пласта і зближення бічних порід попереду вибою; лущення та “стріляння” порід (берґшляґ) на поверхні виробки; збільшення інтенсивності газовиділення і виходу штибу при бурінні шпурів, розділення вибурених кернів на диски опукло-увігнутої форми. Деякі статистичні дані показують зв’язок Р.в. з планетарними процесами (зокрема положенням Місяця, припливними процесами в земній корі).

Найбільша частина викинутої маси – частинки розміром від декількох мм до десятків мм; серед роздробленої маси зустрічаються окремі великі брили породи або корисної копалини. Для Р.в. у вугільних пластах характерне також утворення тонкого вугільного пилу, т.зв. скаженого борошна, яке покриває осн. масу викинутого вугілля. Інтенсивність Р.в. оцінюється кількістю викинутої корисної копалини та породи.

Відомі раптові викиди інтенсивністю від дек. десятків кг до дек. тис. т. Раптові викиди інтенсивністю 5–50 т складають бл. 65-70% всіх випадків. Кількість викинутого газу найчастіше складає дек. десятків м3. Найбільший з відомих у світі раптових викидів – 14 тис. т викинутої маси вугілля і бл. 600 тис. м3 газу метану стався у 1968 в Україні на Донбасі (шахта ім. Ю.Гагаріна). При цьому було повністю засипано квершлаґ довжиною 650 м, а товщина шару “скаженого борошна” досягала 40 – 50 см. Великий викид вугілля (бл. 2 тис.т гірничої маси) стався на ш. “Мушкетівська-Заперевальна” № 1 ВО “Пролетарськвугілля” у 70-х роках XX ст.

Раптові викиди вугілля та газу відбуваються в осн. на глиб. понад 250 м на пластах потужністю 0,5 – 2,5 м, найчастіше у пластах вугілля марок Ж, К, П; рідше марок А, Г. Всі вугільні пласти, на яких реєструються Р.в., мають порівняно високу газоносність (10–30 м3/т). На пластах зі сталим тиском газу менше 0,6 МПа (6 атм) в контрольних свердловинах раптові викиди не спостерігаються. Раптові викиди породи і газу відбуваються в осн. на глиб. більше 400 м (пісковиків – більше 700 м). Розроблений комплекс заходів щодо прогнозу Р.в. (див. викидонебезпека); розрізнюють види прогнозу: регіональний, локальний і поточний. Осн. заходи щодо забезпечення безпечної і ефективної розробки вугільних пластів, небезпечних по Р.в.: випереджувальна відробка захисних пластів; профілактична дегазація вугільного масиву; зволоження нагнітанням води в пласт; стовпова система розробки; щитова, стругова і комбайнова вузькозахопна виїмка вугілля; комбайнове проведення підготовчих виробок; повне обвалення на пологих пластах і повне закладання на крутих; гідровіджим вугілля; гідровимивання випереджальних порожнин і щілин; буріння випереджальних свердловин; камуфлетне висадження; утворення розвантажувальних щілин; застосування випереджального кріплення.

Існує дек. уявлень про механізм Р.в. Відрізняються вони оцінкою участі в Р.в. газу, напружено-деформованого стану масиву, а також фізико-механічних і фізико-хімічних властивостей корисної копалини або породи.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]