Регель Роберт Едуардович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Регель Роберт Едуардович | |
---|---|
Народився | 15 (27) квітня 1867 Санкт-Петербург, Російська імперія |
Помер | 20 січня 1920 (52 роки) Петроград, Російська СФРР ·тиф |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | ботанік, генетик |
Alma mater | фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd (1888)[1] |
Заклад | Санкт-Петербурзький Імператорський університет[1] Всеросійський інститут рослинництваd[2] Всеросійський інститут рослинництваd[2] Ботанічний сад БІН РАН[1] |
Науковий ступінь | магістр[3][2][1] |
Науковий керівник | Фамінцин Андрій Сергійовичd |
Батько | Регель Едуард Людвигович |
Брати, сестри | Регель Альберт Едуардович |
Діти | Регель Вадим Робертовичd Регель Анатолій Робертовичd |
Регель Роберт Едуардович (15 (27) квітня 1867 — 20 січня 1920) — російський ботанік. Син директора Санкт-Петербурзького ботанічного саду Едуарда Регеля.
Завідував бюро прикладної ботаніки Сільськогосподарського вченого комітету Міністерства землеробства і держмайна Російської імперії (з 1905). Редагував «Труды „Бюро по прикладной ботанике“ Ученого комитета Главного управления землеустройства и земледелия».
Першим в Росії виконав роботи по селекції пивоварного ячменю. Під його керівництвом були зібрані і вивчені зразки, проведені перші добори.
- Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
- Дорощук В. О. Сучасні методи створення сортів ячменю ярого // Корми і кормовиробництво Міжвідомчий тематичний науковий збірник: вип.77 — Вінниця: ФОП Данилюк В. Г., 2013–352 с.
Це незавершена стаття про ботаніка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ а б в г Рихтер Я. А., Глебов М. П., Рихтер Т. Я. Дорога в будущее: К истории кружка «Маленьких ботаников», The Road to the Future: the History of “The Little Botanists” Society // Историко-биологические исследования — 2018. — Т. 10, вып. 4. — С. 8–38. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2018-11975
- ↑ а б в Гончаров Н. П. «Не притащенная» наука: институциализация прикладной ботаники в России, The “not dragged” science: The institutionalisation of applied botany // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 3. — С. 13–31. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-13002
- ↑ Вишнякова М. А. Первый и единственный съезд по прикладной ботанике в России, The first and the only congress of applied botany in Russia // Историко-биологические исследования — 2020. — Т. 12, вып. 4. — С. 102–116. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-14006