Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (1917—1922)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Warning: Value not specified for "common_name"

[[Категорія:Колишні держави Євразії|{{{common_name}}}, 7 листопада 1917]]

Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка
Росси́йская Социалисти́ческая Федерати́вная Сове́тская Респу́блика
Російська Республіка Flag of Russia.svg
7 листопада 1917 – 30 грудня 1922 СРСР Flag
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
Робоча Марсельєза (1917—1918)
Інтернаціонал (1918—1922)
Розташування {{{common_name}}}
Столиця Петроград, Москва (з 1918)
Форма правління Радянська республіка
Голова держави
 - 1917 Лев Каменєв
Історія
 - Засновано 7 листопада 1917
 - В СРСР 30 грудня 1922
 - Ліквідовано 30 грудня 1922

Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (рос. Росси́йская Социалисти́ческая Федерати́вная Сове́тская Респу́блика) — офіційна назва російської комуністичної держави, яка була утворена внаслідок збройного повстання більшовиків проти Тимчасового Уряду демократичної Російської республіки в листопаді 1917 (Жовтневий переворот).

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

Спочатку в Радянській Росії зберігався старий адміністративно-територіальний поділ, основними одиницями якого були губернії і області.

III Всеросійський з'їзд Рад проголосив федеративний устрій Радянської Росії, який було закріплено в Конституції РСФРР 1918 року[1]. Згідно з конституцією, Росія оголошувалася федерацією радянських національних республік (ст. 2); стаття 11 передбачала, що на засадах федерації в РСФРР входять автономні обласні спілки (союзи областей, «що відрізняються особливим побутом і національним складом»).

Однією з перших була Туркестанская Радянська республіка, яка була проголошена навесні 1918 року. В цей же період виникли Терская, Кубано-Чорноморська, Донська, Таврійська Радянські республіки, які вважалися частинами Російської Федерації. Всі вони, крім Туркестанської Радянської республіки, в 1918 р припинили своє існування і не були відновлені[2][3].

В цей же період виникають Західне, Уральське, Північне, Московське та інші обласні об'єднання. Зокрема, Московська область була федерацією чотирнадцяти губернських рад, у кожної губернії був свій Рада Народних Комісарів, який підпорядковувався Московському обласному Раді Народних Комісарів. Ці об'єднання існували до 1919 року[2][3].

Також створювалися державні утворення за національною ознакою. На другий половині 1918 року з'явилася така форма автономії, як трудова комуна, а з 1920 року починає широко застосовуватися інша форма автономії — автономна область. В кінці 1918 року була утворена Трудова комуна Німців Поволжя. У 1919 році в складі РСФРР створюються Автономна Радянська Башкирська Республіка, а в 1920—1921 роках — Киргизька (Казахська) АРСР, Татарська, Дагестанська, Горська автономні республіки, Карельська трудова комуна, Чуваська, Калмицька, Марійська, Вотську (Удмуртська) автономні області. У 1921—1922 роках у складі РРФСР були утворені Якутська АРСР, а також автономні області: Карачаєво-Черкеська, Кабардино-Балкарська, Комі, Монголо-Бурятська[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Конституция РСФСР 1918 года. Глава 5, ст. 11.
  2. а б Глава 12. // История государства и права России. Учебник для вузов/ Под ред. Чибиряева С. А. — М.: Былина, 1998. — 412 с.
  3. а б Гражданская война // Гросул В. Я. Образование СССР (1917—1924 гг.) — М.: ИТРК, 2007.
  4. Конституционное право России: учебник / Е. И. Козлова, О. Е. Кутафин. — М.: Юристъ, 2001. — С. 133.