Рентгенографічний фазовий аналіз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рентгенографічний фазовий аналіз (рос. рентгенографический фазовый анализ, англ. radiographic phase analysis; нім. Röntgenphasenanalyse f) – метод дослідження мінерального (фазового) складу гірських порід, руд і продуктів їх технологічної переробки на основі рентгенівських (пулюєвих) дифракційних методів. Розрізняють якісний і кількісний рентгенографічний фазовий аналіз. Якісний аналіз передбачає виявлення і діагностику всіх розкристалізованих фаз проби і базується на тому, що дифракційна картина багатофазної проби є суперпозицією дифракційних картин всіх фаз проби. Кількісний фазовий аналіз передбачає визначення вмісту всіх виявлених і діагностованих фаз і базується на пропорційності інтенсивності кожної фази суміші її вмісту в породі, руді. Похибка кількісного аналізу 5-10%. Рентгенографічний фазовий аналіз використовують при геолого-розвідувальних роботах.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Казіміров В. П. Рентгенографія кристалічних матеріалів : навч. посіб. / В. П. Казіміров, Е. Б. Русанов. – К. : ВПЦ "Київський університет", 2016. – 287 с.

Посилання[ред. | ред. код]