Решетов Микола Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Решетов Микола Антонович
Народився 1903(1903)
село Сурава Лісогорської волості, тепер Тамбовської області, Російська Федерація
Помер 1983(1983)
місто Харків
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність росіянин
Діяльність державний діяч
Військове звання полковник державної безпеки
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Червоної Зірки

Микола Антонович Решетов (1903, село Сурава Лісогорської волості, тепер Тамбовської області, Російська Федерація — січень 1983, місто Харків) — радянський діяч органів державної безпеки. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині селянина-бідняка. З малих років наймитував у поміщицьких маєтках. У 1920 році вступив до комсомолу.

У лютому 1920 — січні 1921 р. — член сільськогосподарської комуни села Урюпино Алейського району Алтайської губернії. У січні — травні 1921 р. — учень курсів городників у місті Барнаулі. У травні — жовтні 1921 р. — учень губернської радпартшколи у місті Барнаулі.

У жовтні 1921 — квітні 1922 р. — інструктор волосного комітету комсомолу (РКСМ) села Косихіно Алтайської губернії. У квітні — вересні 1922 р. — секретар сільськогосподарської комуни села Урюпино Алтайської губернії. У вересні 1922 — травні 1923 р. — знову учень губернської радпартшколи у місті Барнаулі.

Член РКП(б) з березня 1923 року.

У травні — серпні 1923 р. — помічник продовольчого інспектора Барнаульського повітового продовольчого комітету.

У серпні 1923 — жовтні 1924 р. — агент Транспортного відділу ОДПУ у місті Барнаулі. У жовтні 1924 — листопаді 1925 р. — експедитор фельдзв'язку Повноважного представництва ОДПУ у місті Ташкенті.

У листопаді 1925 — лютому 1926 р. — червоноармієць навчального полку прикордонних військ у місті Ташкенті. У лютому — серпні 1926 р. — червоноармієць 46-го прикордонного загону в селищі Серахс. У серпні 1926 — травні 1928 р. — помічник уповноваженого 46-го прикордонного загону у місті Ашхабад. У травні 1928 — грудні 1930 р. — помічник уповноваженого 45-го прикордонного загону у місті Мерв Туркменської РСР. У грудні 1930 — серпні 1931 р. — уповноважений комендатури 45-го прикордонного загону у місті Тахта-Базар Туркменської РСР.

У серпні 1931 — квітні 1932 р. — курсант Вищої прикордонної школи ОДПУ в Москві.

У квітні — липні 1932 р. — уповноважений 68-го прикордонного загону у місті Тахта-Базар. У липні 1932 — березні 1935 р. — комендант 45-го прикордонного загону у селищі Серахс Туркменської РСР.

У березні 1935 — вересні 1937 р. — інспектор оперативного відділу Управління прикордонної і внутрішньої охорони НКВС Туркменського округу в місті Ашхабаді. У вересні 1937 — квітні 1940 р. — начальник відділення оперативного відділу Управління прикордонних і внутрішніх військ НКВС у місті Ашхабаді.

У квітні — жовтні 1940 р. — начальник відділення 5-го відділу Управління прикордонних військ НКВС Українського округу в місті Києві. У жовтні 1940 — квітні 1941 р. — старший оперуповноважений Головного управління прикордонних військ НКВС СРСР. У квітні — жовтні 1941 р. — заступник начальника відділення розвідувального відділу Головного управління прикордонних військ НКВС СРСР.

У жовтні — грудні 1941 р. — заступник начальника 4-го відділу НКВС Української РСР у місті Ворошиловграді. У грудні 1941 — квітні 1942 р. — заступник начальника 4-го відділу НКВС Української РСР у селі Мілове Ворошиловградської області. У квітні — липні 1942 р. — заступник начальника 4-го Управління НКВС Української РСР у місті Ворошиловграді. У липні — серпні 1942 р. — заступник начальника 4-го Управління НКВС Української РСР у місті Сталінград, РРФСР. У серпні 1942 — січні 1943 р. — заступник начальника 4-го Управління НКВС Української РСР у місті Енгельс, РРФСР. У січні — серпні 1943 р. — заступник начальника 4-го Управління НКВС-НКДБ Української РСР у місті Калач, РРФСР. У серпні 1943 — лютому 1944 р. — заступник начальника 4-го Управління НКДБ Української РСР у місті Харкові, потім у Києві. У лютому — березні 1944 р. — начальник Управління НКДБ УРСР у місті Костополі Ровенської області.

У березні 1944 — листопаді 1951 р. — начальник Управління Народного комісаріату-Міністерства державної безпеки УРСР по Чернівецькій області.

У листопаді 1951 — березні 1953 р. — начальник Управління Міністерства державної безпеки УРСР по Ровенській області. У 1952 році закінчив 4 курси заочного відділення Чернівецького державного університету.

У квітні — червні 1953 р. — начальник Управління Міністерства внутрішніх справ УРСР по Закарпатській області. У липні — вересні 1953 р. — начальник Управління Міністерства внутрішніх справ УРСР. У вересні 1953 — червні 1954 р. — начальник Управління Міністерства внутрішніх справ УРСР по Харківській області.

У червні 1954 — вересні 1961 р. — начальник Управління Комітету державної безпеки УРСР по Харківській області.

У вересні 1961 — грудні 1968 р. — заступник начальника підприємства поштова скринька № 67 у місті Харкові. У грудні 1968 — жовтні 1970 р. — пенсіонер у Харкові. У жовтні 1970 — липні 1971 р. — начальник 1-ї частини Українського заочного політехнічного інституту (УЗПІ) у Харкові.

З липня 1971 р. — на пенсії у місті Харкові.

Звання[ред. | ред. код]

  • капітан державної безпеки (20.07.1936)
  • майор державної безпеки (29.11.1938)
  • підполковник державної безпеки
  • полковник державної безпеки (9.10.1944)

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности, 1941—1954: справочник — Москва, 2010