Перейти до вмісту

Роберт II (король Шотландії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Роберт II
англ. Robert II Редагувати інформацію у Вікіданих
Роберт II
Роберт II
Роберта II після отримання титулу короля Шотландії.
Король Шотландії
1371 — 1390
ПопередникДавид II
НаступникРоберт III
Народився2 березня 1316 Редагувати інформацію у Вікіданих
Paisley Abbeyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер19 квітня 1390 (74 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Dundonald Castled Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованийScone Abbeyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Шотландське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Династія Стюарти
БатькоВолтер Стюарт
МатиМарджорі Брюс
У шлюбі зЕлізабет Мюр
Євфимія де Росс
ДітиРоберт III, Robert Stewartd, Alexander Stewart, Earl of Buchand[1], David Stewart, Earl of Strathearnd[1], Elizabeth Stewart, Countess of Crawfordd, Walter Stewart, Lord of Fifed[1], Thomas Stewartd[1], Sir John Stewart, Lord of Burleyd[1], Sir John Stewart of Cardneyd[1], Alexander Stewartd[1], Alexander Stewart of Inverlunand[1], James Stewart of Kinfaunsd[1], Walter Stewartd[1], Margaret Stewartd[1], Marjorie Stewartd[1], Elizabeth Stewartd[1], Isabella Stewartd[1], Jean Stewartd[1], Sir John Stewartd[1], Katherine Stewartd[1], Egidia Stewartd[1], Walter Stewart, Earl of Atholld[1] і Maria Stewartd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігіяхристиянство Редагувати інформацію у Вікіданих
 Медіафайли у Вікісховищі

Роберт II (2 березня 1316 — 19 квітня 1390) — король Шотландії з 1371 до 1390 року. Перший представник династії Стюартів на шотландському троні.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Молоді роки

[ред. | ред. код]

Народився у замку Пайсли у родині Волтера Стюарта, великого сенешаля королівства, та Марджорі (Майорії) Брюс, доньки короля Шотландії Роберта I. Завдяки матері Роберт Стюарт отримав права на успадкування трону. Вже у 1318 році парламент Шотландії встановив такий його статус. Втім незабаром у Роберта I народився син — майбутній Давид II.

1326 року Роберт Стюарт успадкував після смерті батька його титул та маєтки, які були досить численні. Роберт став одним з наймогутніших феодалів Шотландії. 1332 року взяв участь у боротьбі прихильників Брюсів на чолі з Арчибальдом Дугласом проти претендента на трон Едуарда Баліола. Після поразки при Халідон-Хілі. 1333 року Роберт Стюарт надав прихисток у своєму замку Дамбартон дядькові — королю Давиду II.

Боротьба за владу

[ред. | ред. код]

Після відплиття короля Давида II до Франції Роберт Стюарт ще більш активно включився у боротьбу за корону, тим більш що Давид II не мав спадкоємців. 1334 року Роберта Стюарта разом з Джоном Рендольфом, графом Мореї, обрано регентом королівства. Спочатку регенти діяли успішно й звільнили західну частину Шотландії, але 1335 році шотландці зазнали поразки й граф Морей потрапив у полон. після цього Роберт Брюс уклав мирний договір з Едуардом Баліолом й зрікся звання регента.

Проте Стюарт продовжив боротьбу та у 1338 році знову став регентом. продовжуючи при цьому війну з англійцями. 1341 року він звільнив Единбург. В цьому ж році повернувся до Шотландії Давид II. Роберт Стюарт залишив посаду регента. Але у нього почалися непорозуміння з королем й під час битви з англійцями при Невіл-Крос у 1346 році Роберт Стюарт зі своїм загоном залишив поле битви, чим в значній мірі спричинив поразку шотландського війська. В результаті битви король Давид II потрапив у полон, а Роберт Стюарт знову став регентом королівства.

Роберт залишався на цій посаді до 1357 року — часу звільнення шотландського короля. Проте Стюарт не довів спроможність керувати країною. На час його регентства у Шотландії розпочався хаос, виниклі численні протистояння магнатів.

Після повернення Давида II знову почалося протистояння з Робертом Стюартом. Останній у 1363 році повстав проти короля, але був розбитий і у 1368 році запроторений до в'язниці. Тут він залишався до 1371 року до смерті короля Давида II.

Володарювання

[ред. | ред. код]

Після Давида II Роберт Стюарт став новим королем Шотландії. Проти нього повстав Вільям Дуглас, який також висунув свої права на трон. Роберт II зміг домовитися з Дугласом, надавши тому маєтки та титули. Це відразу послабило авторитет короля — розпочалися суцільні повстання магнатів, які також вимагали маєтків й титулів. Внаслідок цього владу над країною перебрала аристократія.

Водночас Роберт II Стюарт проводив політику надання титулів своїм родичам й вже у 1377 році більша частина графств належала представникам Стюартів. Втім король вже не мав сил керувати країною Він надав свої права синам — спочатку Джону, графу Каррікському (1383—1389), потім Роберту, герцогу Олбані (з 1389 року).

У зовнішній політиці король Роберт II продовжував політику попередника, орієнтуючись на Францію й намагаючись відвернути загрозу з боку Англії. Ситуація поліпшилася лише після смерті короля Англії Едуарда III в 1378 році.

Родина

[ред. | ред. код]

1. Дружина — Єлизавета Мур

Діти:

  • Маргарита — дружина Джона МакДональда, володаря Островів
  • Джон (1337—1406)
  • Волтер (1338—1363), граф Файф
  • Роберт (1339—1420), герцог Олбані
  • Олександр (1343—1394), граф Бухан
  • Марджорі — дружина Джона Данбара, графа Мореї
  • Ізабела — дружина графа Джеймса Дугласа

2. Дружина — Єфімія, донька Ґью, графа Росса

Діти:

  • Давид (1357—1386), граф Стратен
  • Волтер (1360—1437), граф Атолл

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Oram, Richard, ed. (2001), «The House of Stewart, 1371—1625, Michael Penman», The Kings & Queens of Scotland, Stroud, Gloustershire: Tempus Publishing Ltd, ISBN 0-7524-1991-9 (англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Роберт II
Попередник
Давид II 		Король Шотландії
1371 —1390 		Наступник
Роберт III
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберт_II_(король_Шотландії)&oldid=43962311