Роберт (імператор Константинополя)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберт де Куртене
Robert de Courtenay
Народився бл. 1201
Помер 1228
Пелопоннес, Греція
Країна  Франція
Діяльність правитель
Знання мов французька
Титул латинський імператор
Посада Візантійський імператор
Термін 1216—1217 роки
Попередник П'єр I
Наступник Балдуїн II
Рід Куртене
Батько П'єр II де Куртене
Мати Іоланда де Ено
Брати, сестри Yolanda de Courtenayd, Inés de Courtenayd, Матильда I (графиня Неверу), Маргарита де Куртенеd, Elisabeth of Courtenayd, Марія де Куртене, Філіп II де Куртенеd, Балдуїн II де Куртене і Генріх II де Куртенеd
У шлюбі з донька Бодуена де Невіль
Герб
Герб

Роберт I (бл. 1201 — 1228) — 4-й імператор Латинської імперії в 12191228 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Другий син П'єра II де Куртене та Іоланди де Ено. Народився близько 1201 року. У 1216 році батька було обрано імператором Латинської імперії. У 1217 році батько потрапив у полон до епірського деспота Феодора I, тому регенткою стала Іоланда де Ено.

Після смерті в 1219 році регентші імперії її старший син Філіпп II, маркграф Намюра, відмовився зайняти трон Латинської імперії, тому право на нього перейшло до Роберта, який вирушив з Намюру 1220 року. Поки спадкоємець через Німеччину та Угорщину добирався до своїх володінь з Франції, імперією керував лицар і трувер Конон де Безан.

Роберт був коронований 25 березня 1221 року. Латинська імперія в той час перебувала в дуже складному становищі, оскільки відсутністю міцної влади скористалися Епірський деспотат і Нікейська імперія. З огляду на небезпеку імператор Роберт I звернувся по допомогу до папи римського Гонорія III і французького короля Філіпа II задля оборони Фессалоніки від Епіру, що 1221 року захопив значну частину Фессалії. Проте значної підтримки не отримав.

Водночас імператор вирішив скористатися боротьбою за владу в Нікейській імперії. Він надав допомогу братам Олексію і Ісааку Ласкарісам проти нікейського імператора Іоанна III Ватаца. Втім 1224 року війська останнього в битві при Піманіоні завдали поразки армії Ласкарісів. Внаслідок цього Латинська імперія втратила всі володіння в Малій Азії. Водночас того ж року війська епірського деспота зайняли важливе місто Фессалоніки. Також невдовзі війська Нікейської імперії зайняли Адріанополь і більшу частину Фракії. Латинська імперія опинилася перед загрозою знищення. Але у 1225 році Епірський деспотат і Нікейська імперія розпочали боротьбу між собою, що врятувало імператора Роберта I.

Змушений піти на угоду з Нікейським імператором Іоанном III Дукою Ватаца, Роберт I визнав всі його завоювання і обіцяв одружитися з Євдокією, донькою покійного нікейського імператора Феодора I Ласкаріса, з якою був зарученим. У 1225 році Роберт І звертався до французького короля Людовика VIII по допомогу, але той основні зусилля спрямував проти альбігойців. Але того ж року на чолі хрестоносців прибув Вільгельм VI Монферратський, що спробував відвоювати Фессалоніки. Під час цієї кампанії він раптово захворів і помер.

У 1228 році Роберт I скасував заручини заради шлюбу з донькою артуаського лицаря Балдуїна де Невіла, який загинув у битві при Адріанополі. Васали імператора, роздратовані розладом політичного шлюбу, а також підбурювані колишнім нареченим нової імператриці, вбили її матір, спотворили саму дівчину, відрізавши їй ніс, і робили замах на життя імператора. Рятуючись від підданих, Роберт I залишив Константинополь, перебравшись до Риму. Папа римський переконав імператора повернутися до Константинополя. У 1228 році на шляху до своєї столиці Роберт I помер на півострові Пелопоннес. Владу успадкував його молодший брат Балдуїн II.

Джерела[ред. | ред. код]

  • René Grousset, L'Empire du Levant: Histoire de la Question d'Orient, Paris, Payot, coll. " Bibliothèque historique ", 1949 (réimpr. 1979), 648 p. (ISBN 2-228-12530-X), p. 461-3
  • Nicol, Donald M. (2002). The Last Centuries of Byzantium, 1261—1453. Cambridge University Press.
  • Akropolites, George (2007). Macrides, Ruth, ed. The History: Introduction, Translation and Commentary. Oxford University Press.