Філіпп I де Куртене

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філіпп I де Куртене
фр. Philippe Ier de Courtenay
Народився1243[1][2]
Константинополь
Помер15 грудня 1283
Вітербо, Лаціо, Італія
ПохованняАссізі
ТитулLord of Courtenayd і Латинський імператорd
РідCapetian House of Courtenayd
БатькоБалдуїн II де Куртене
МатиMarie of Brienned
У шлюбі зBeatrice of Sicily, Latin Empressd
ДітиКатерина де Куртене

Філіпп I де Куртене (фр. Philippe Ier de Courtenay; 1243 — 15 грудня 1283) — титулярний латинський імператор Константинополя в 1273—1283 роках. Оскільки з 1261 року Константинополь був відвойований Михаїлом VIII Палеологом для відновленої Візантійської імперії, Філіпп все життя жив у вигнанні і мав владу лише над латинськими державами хрестоносців у Греції.

Біографія

[ред. | ред. код]

Філіпп народився в Константинополі в родині латинського імператора Балдуїна II та Марії Брієннської[3].

У молодості його батько був змушений віддати його в заставу венеційським купцям, щоб зібрати гроші на підтримку своєї імперії, яка була захоплена імператором Нікейської імперії Михаїлом VIII Палеологом в 1261 році.

За договором у Вітербо 1267 року його батько погодився одружити його з Беатрисою Сицилійською, дочкою Карла Анжуйського та Беатриси Прованської[3].

Шлюб був укладений у жовтні 1273 року у Фоджії[3]. В цьому ж 1273 році Балдуін помер, і Філіпп успадкував його претензії на Константинополь і був визнаний імператором латинських володінь у Греції[3].

В 1281 році Філіпп уклав Орв'єтську угоду з королем Сицилійського королівства Карлом Анжуйським та дожем Венеційської республіки Джованні Дандоло, яка з благословення Папи Римського Мартина IV передбачала відновлення Латинської імперії. Заявленою метою угоди було скинення візантійського імператора Михаїла VIII на користь Філіппа де Куртене та встановлення унії церков шляхом переведення Грецької православної церкви під владу Папи Римського. Згідно з умовами договору, Філіп і Карл повинні були надати 8000 військових і лицарів, а також достатню кількість кораблів для транспортування їх до Константинополя. Філіпп, Дандоло та Карл, або син Карла, Карл II, принц Салернський, мали особисто супроводжувати експедицію.

Через кілька тижнів після підписання договору папа Мартин відлучив Михаїла VIII від церкви. У вересні 1281 року Никифор, правитель Епіру, також уклав угоду з Філіпом, Карлом і Дандоло.

Для експедиції було належним чином забезпечено провізію, і навколо Евбеї відбулося кілька сутичок[4]. Однак незадовго до того, як експедиція повинна була відплисти, 30 березня 1282 р. на Сицилії вибухноло повстання. Громадянська війна, а згодом і іноземне втручання зі сторони Педро Арагонського повністю відволікли усю увагу і ресурси Карла Анжуського і узгоджений напад на Візантію так ніколи і не відбувся.

Філіпп помер у Вітербо в 1283 році.

Родинне дерево

[ред. | ред. код]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
16. Людовик VI Гладкий
 
 
 
 
 
 
 
8. П'єр I де Куртене
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
17. Аделаїда Савойська
 
 
 
 
 
 
 
4. П'єр II де Куртене
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
18. Renaud, Lord of Courtenay
 
 
 
 
 
 
 
9. Єлізавета де Куртане
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
19. Elizabeth of Donjon
 
 
 
 
 
 
 
2. Балдуїн II (імператор Константинополя)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
20. Baldwin IV, Count of Hainaut
 
 
 
 
 
 
 
10. Балдуїн V (граф Ено)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
21. Alice of Namur
 
 
 
 
 
 
 
5. Іоланда де Ено
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
22. Теодоріх I (граф Фландрії)
 
 
 
 
 
 
 
11. Маргарита I (графиня Фландрії)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
23. Sibylla of Anjou
 
 
 
 
 
 
 
1. Філіпп I де Куртене
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
24. Gautier II, Count of Brienne
 
 
 
 
 
 
 
12. Erard II, Count of Brienne
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
25. Adèle of Soissons
 
 
 
 
 
 
 
6. Іоанн Брієнський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
26. Amadeus II of Montfaucon
 
 
 
 
 
 
 
13. Agnes of Montfaucon
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
27. Beatrice of Grandson-Joinville
 
 
 
 
 
 
 
3. Марія Брієнська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
28. Фернандо II (король Леону)
 
 
 
 
 
 
 
14. Альфонсо IX
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
29. Уррака Португальська
 
 
 
 
 
 
 
7. Беренгарія Леонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
30. Альфонсо VIII
 
 
 
 
 
 
 
15. Беренгарія I (королева Кастилії)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
31. Eleanor of England
 
 
 
 
 
 

Діти

[ред. | ред. код]

У Філіппа і Беатриси Сицилійської народилася дочка Катерина де Куртене (25 листопада 1274 — 11 жовтня 1307, Париж), яка вийшла заміж за Карла Валуа в 1301 році[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
  2. ↑ Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ а б в г д Peter Lock, The Franks in the Aegean: 1204—1500, (Routledge, 2013), 66.
  4. ↑ Bury, John B. (1886). The Lombards and Venetians in Euboia (1205-1303). The Journal of Hellenic Studies. 7: 341. doi:10.2307/623649. JSTOR 623649.

Список літератури

[ред. | ред. код]
  • Lock, Peter (1995). The Franks in the Aegean 1204–1500. New York.
  • Wolff, Robert L. (1954). Mortgage and Redemption of an Emperor's Son: Castile and the Latin Empire of Constantinople. Speculum. 29. JSTOR 2853868.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Філіпп_I_де_Куртене&oldid=41400223