Роговий Юрій Феодосійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ю́рій Феодо́сійович Рогови́й (нар. 14 жовтня 1957, Устимівка Глобинського району Полтавської області) — український поет і прозаїк. Член Національної спілки письменників України з 2012 року[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім"ї вчителів 14 жовтня 1957 року в селі Устимівка Глобинського району Полтавської області.

Навчався в Устимівській восьмирічній та Пирогівській середній школах.

У 1980 році закінчив природничий факультет Полтавського педагогічного інституту імені В. Г. Короленка. До 2005 року працював учителем біології та хімії Пирогівської середньої школи Глобинського району Полтавської області.[2] Син українського письменника Рогового Феодосія Кириловича (1925—1992) — лауреата Шевченківської премії(1992).

Творчість[ред. | ред. код]

…"Цей чоловік чимсь невловимим нагадує мені симоненківського Хлібороба. Нагадує своєю селянською мудрістю, своїм селянським аристократизмом, своєю селянською впевненістю і відповідальністю за завтрашній день Землі: «Не замулити б// зоряні криниці. Глянь,// онуки ростуть!» (200.Криниці зоряні// Зоряні криниці).

(Євген Баран: "Устимівсько-Пирогівський самурай. Про тривірші-хоку Юрія Рогового.)

…"Юрій Роговий — ловець думки, і його найвища мета чи завдання — спіймати думку і, як метелика на шпильці, пришпилити до паперу. Він має переконання: якщо думка вислизне, то це буде непоправна втрата. Звичайно, вона може повернутися, але це вже буде інша думка, бо кожного разу вона навіює відмінний настрій й особливі неповторні відчуття…"

(Петро Сорока: «Пишеться — наче востаннє…»)

…"Етюди й новелі Юрія Рогового, більш знаного сьогодні як автора кількох оригінальних збірок тривіршів-хоку, — явище в сучасній українській прозі — настільки ж маргінальне, як і небуденне. Марґінальність виявляє себе у кричущій невключеності в літературний процес, у відсутності рецензій і щонайменшого розголосу, врешті-решт, у накладі, що вимірюється ста примірниками, а небуденність — у чистому голосі, в простій природній мові, у вмінні знаходити цікавих персонажів, у гуманістичному ставленні до світу".

(Олег Соловей: «Селянська Атлянтида»)

Автор та упорядник книг, зокрема:

  • «Моє життя — то творення любові» (1999)
  • «Довга дорога до „Свята“ (Слово для Батька)» (2000)
  • «Серед білих снігів» (оповідання, 2001)
  • «Іскра небесна» (вірші, 2001)
  • «Покора-Покара-Покута» (колаж, 2004)
  • «Стиглі вишні» (вірші,2004)
  • «Роса в червону ніч» (2006)
  • «Святвечір» (оповідання, 2007)
  • «Маятник часу» (вірші,2007)
  • «Удосвіта, коли не спалось» (Листи Феодосія Рогового, упорядник Ю.Роговий,2009)
  • «Я світові потрібен як приклад, як можливість» (Із щоденників та записників Феодосія Рогового 1954—1992 р., 2009)
  • «Посульська Тризна» (2009)
  • «Березневий сніг» (тривірші,2010)
  • «Медова повінь» (тривірші,2011) - диплом ІІ ступеня на конкурсі видавців Полтавщини.
  • «Самотній Ангел» (тривірші,2012) - диплом ІІІ ступеня на конкурсі видавців Полтавщини..
  • «Зоряні криниці» (тривірші,2013).
  • «Яблучний Спас» (тривірші,2013) - диплом ІІІ ступеня конкурсу видавців Полтавщини..
  • «Тринадцятий Апостол або Сподівання Добра і Справедливості» (2014).
  • «Мірило часу» (тривірші,2014) - диплом ІІ ступеня на конкурсі видавців Полтавщини..
  • «Задумані вікна»(оповідання Ф.Рогового, упорядник Ю.Роговий2015) - диплом І ступеня на конкурсі видавців Полтавщини.
  • «Свято останнього млива». Романи Феодосія Рогового (упорядник Юрій Роговий, передмова Івана Дзюби)(2015).
  • «Дорога додому» (тривірші,2016).
  • «Добрий день хай буде Вам!» (листи до Феодосія Рогового, упорядник Ю.Роговий, 2016) - диплом І ступеня.
  • «Листи двох поколінь»..2017.
  • «Людина вміла» (тривірші, 2017) - диплом ІІ ступеня на конкурсі видавців Полтавщини.
  • "Листя опале" (тривірші, 2018) - диплом ІІІ ступеня на конкурсі видавців Полтавщини..

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

  • Лауреат премії імені Дмитра Нитченка (2008)[3].
  • Лауреат премії імені І. П. Котляревського (2017).
  • Лауреат премії імені Ф.К.Рогового (2018).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://vsiknygy.net.ua/news/17015/
  2. http://1576.ua/people/4208
  3. http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5689 Відзначено лауреатів премії імені Дмитра Нитченка