Роздільний старт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Роздільний старт — спосіб старту в багатьох індивідуальних змаганнях на час, коли спортсмени стартують не одночасно, як при мас-старті, а окремо, через певні інтервали часу.

Роздільний старт розповсюджений у тих видах спорту, де спортсмени, які розташовані в стартовому коридорі ближче до лінії старту, отримують суттєву перевагу в порівнянні зі спортсменами, розташованими позаду них. Як правило, це види спорту з використанням технічних засобів, таких як лижі, велосипед, мотоцикл, автомобіль. Оскільки, на відміну від людського тіла, маневрування на трасі має набагато більш вузький діапазон і боротьба між спортсменами за краще місце загрожує підвищеним травматизмом. Недоліком роздільного старту вважається зміна погодних умов під час нього (сніг, дощ, вітер, підвищення/зниження температури). І спортсмен, який стартує першим, може отримати перевагу за рахунок цього, оскільки перебував на трасі під час більш сприятливих погодних умовах, ніж ті, хто стартують пізніше, і навпаки.

У лижних перегонах і біатлоні спортсмени стартують з інтервалом від 30 до 60 секунд.

У веслувальному спорті спортсмени стартують з інтервалом від 10 до 20 секунд.

У спортивному орієнтуванні спортсмени стартують з інтервалом від 30 до 60 секунд.

Практично в усіх видах автоспорту й мотоспорту роздільний старт застосовується на стадії кваліфікації, щоб визначити позицію (місце) на старті.

Див. також[ред.ред. код]

Зовнішні посилання[ред.ред. код]