Романенко Євген Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Романенко Євген Олександрович
Романенко Євген Олександрович

Проректор Міжрегіональної академії управління персоналом
Нині на посаді
На посаді з2015 р.

Народився4 квітня 1978(1978-04-04) (40 років)
місто Київ, Україна
ГромадянствоУкраїна
Національністьукраїнець
Офіційний веб-сайт

Романенко Євген Олександрович (нар. 1978) — український вчений.

Освіта[ред. | ред. код]

Вища. У 2000 році закінчив Київський державний торговельно-економічний університет за спеціальністю «Правознавство» У 2002 році — магістратуру Української академії державного управління при Президентові України та Університет північного Лондона (Велика Британія) за спеціальністю «Державне управління» У 2005 році — магістратуру Національної академії управління за спеціальністю «Правознавство» У 2012 році — магістратуру Міжрегіональної академії управління персоналом та SIC-Academy (Велика Британія) за спеціальністю «Бізнес адміністрування»

Науковий ступінь, вчене звання[ред. | ред. код]

Доктор наук у галузі економіки — 2007 р. МАУП.

Доктор наук з державного управління — 2015 р. МОН України.

Професор — 2008 р. МАУП. Доцент — 2013 р. МОН України.

Професор – 2016 МОН України.

Академік Української технологічної академії.

Академік Міжнародної Кадрової Академії.

Академік Академії наук публічного управління.

Почесний доктор наук Національного інституту економічних досліджень Грузії.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Заслужений юрист України.

Почесна Грамота Кабінету Міністрів України, Грамота Верховної Ради України, Почесна Грамота Київського міського Голови, Подяка Київського міського Голови, Подяка Управління державної судової адміністрації у м. Києві, Подяка Головного управління державної служби України, нагрудний знак Київського міського Голови «Знак Пошани», нагрудний знак Подільської районної у м.Києві ради «Знак Пошани», нагрудний знак «Відзнака» Голосіївської районної у м.Києві ради, Подяка Голови Харківської районної у м.Києві ради, Почесна Грамота та нагрудний знак «Відмінник освіти» Міністерства освіти і науки України, Почесна грамота та Почесний знак Вищого адміністративного суду України, золота Медаль Міжнародної Кадрової Академії «За ефективне управління», відзнака Головного управління розвідки Міністерства оборони України «15 років воєнної розвідки України», медаль «15 років збройним силам України» Міністерства оборони України, відзнака «За сприяння органам внутрішніх справ», «За співпрацю з внутрішніми військами МВС України» та «15 років внутрішнім військам МВС України» Міністерства внутрішніх справ України, Почесний знак Міністерства юстиції України, Почесна Грамота та нагрудний знак «За заслуги» Національної служби посередництва і примирення та звання «Почесний громадянин Подолу» Подільської районної у м. Києві Ради, Почесна грамота грамота Президії Національної академії наук України і Центрального комітету профспілки працівників Національної академії наук України, Почесна Грамота Національної академії педагогічних наук України.

Також відзначений Орденом преподобних Антонія і Феодосія Печерських І ступеня, Орденом Рівноапостольного Князя Володимира І, ІІ та ІІІ ступеня, Орденом Преподобного Нестора Літописця ІІІ ступеня, Орденом Преподобного Іллі Муромця ІІ ступеня, Орденом Різдво Христове ІІ ступеня УПЦ МП; Орденом Рівноапостольного Князя Володимира ІІ та ІІІ ступеня, Орденом Святого Архістратига Михаїла, Орденом Христа Спасителя, Орденом Святого Юрія Переможця, Орденом Святого Миколая Чудотворця та Орденом Святих Кирила і Мефодія УПЦ КП.

Має нагороди міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке»: Золота зірка «Герой Козацтва», Орден Гетьман Петро Сагайдачний, Орден Гетьман Байда-Вишнивецький ІІ ступеня, Орден Покрова ІІ ступеня, срібну медаль «Захиснику Державності» та медалі «IV Велика рада Козацтва Запорозького» і «60-річчя отамана маршала Дмитра Сагайдака».

Лауреат премії Президента України для молодих вчених 2017 року за роботу «Маркетинг у механізмах державного управління»[1]

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

1995–1996 рр. — юрист ПП «Скорпіо & Ко»;

1996–1997 рр. — юрист ТОВ «Агропромінвест»;

1998–1999 рр. — юрист Соціальної службі для молоді та підлітків Подільського районної державної адміністрації м. Києва;

1999–2000 рр. — начальник юридичного відділу Київської міської спілки захисту прав споживачів;

2000–2001 рр. — юрист Управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища Київської міської державної адміністрації;

2002–2003 рр. — начальник відділу договірної роботи юридичного управління Державної судової адміністрації України;

2003–2005 рр. — начальник управління справами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України;

2005–2005 рр. — начальник управління правового забезпечення Державної іпотечної установи Кабінету Міністрів України;

2005–2006 рр. — начальник відділу забезпечення роботи судової палати з розгляду справ за зверненнями фізичних осіб Вищого адміністративного суду України.

2006–2010 рр. — голова Подільської районної у м. Києві ради та державної адміністрації.

2010–2011 рр. — професор кафедри адміністративного та медичного менеджменту Українсько-Російського інституту менеджменту та бізнесу імені Б.Хмельницького Міжрегіональної академії управління персоналом.

2011–2012 рр. — директор Державного підприємства «Укрекоресурси» Кабінету Міністрів України.

Листопад 2012 вступив в докторантуру Національної академії державного управління при Президентові України.

2013–2014 рр.—  радник Голови Верховної Ради України.

2014–2015 рр.—  начальник управління державного архітектурно-будівельного контролю і нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

2015–2018 рр. — завідувач кафедри публічного адміністрування Міжрегіональної академії управління персоналом.

2018–до цього часу — проректор Міжрегіональної академії управління персоналом.

Голова Спеціалізованої вченої ради МАУП з державного управління та член Спеціалізованої вченої ради Інституту законодавства Верховної Ради України.

Член Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України та Науково-експертної ради при Державній архітектурно-будівельній інспекції України. Головний редактор наукового збірника «Публічне урядування». Член редакційних колегій науково-практичного журналу «Соціологія права» та збірника наукових праць «Стратегія і тактика державного управління», «Бюлетень Національної служби посередництва і примирення», «International Journal of New Economics, Public Administration and Law», «Innovative economics and management» (Грузія) та «International journal of legal studies» (Польща).

Адвокат. Арбітр Національної служби посередництва і примирення, керівник Інформаційно-консультаційного центру Національної служби посередництва і примирення в м. Києві і Київській області. Радник Голови Державного космічного агентства України. Державний службовець 3 рангу.

Автор 190 наукових друкованих робіт з державного управління, політології, адміністративного права, комунікативних технологій, національної безпеки та протидії корупції.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, виховує 3 синів.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]