Романово-Борисоглібский повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Романово-Борисоглібский повіт
Romanov COA (Yaroslavl Governorate) (1778).png
Герб повітового центру
Yaroslavl Governorate Romanov-Borisoglebsk.png
Губернія Ярославська губернія
Центр Тутаєв
Створений 1822
Скасований 1923
Площа 3 001,5 км²
Населення 75 268 осіб (1897)

Романово-Борисоглібський (Тутаєвський) повіт — адміністративно-територіальна одиниця Ярославської губернії Російської імперії і РРФСР, що існувала в 1822-1923 роках. Адміністративний центр - місто Романов-Борисоглібськ.

Географія[ред. | ред. код]

На північному сході повіт межував з Даниловським повітом, на півночі з Пошехонським, на північному заході - з Рибінським, на південному заході - з Угличским , на південному сході - з Ярославським повітом . У довжину повіт мав протягом на 75, а в ширину від 22 до 55 верст. Площа - 261 955 десятин, 1232 1/2 квадратні сажні.

Територія повіту була розділена річкою Волгою майже на дві рівні частини. Поверхня його «ніде не представляє значних висот; помітніші пагорби по правому березі Волги, а також в північній частині повіту, на вододілі між притоками Волги і системи річки Шексни (Ухра) ». «Вся площа повіту лежить в системі річки Волги, яка прорізує повіт в напрямку від північного заходу на південний схід на протязі 49 верст». Волга на території повіту судноплавна на всьому протязі; всі притоки Волги незначні за величиною, і жоден з них несудоплавний.

Історія[ред. | ред. код]

Романов-Борисоглебский уезд в современной сетке районов

У 1822 році були об'єднані в одне місто Романов-Борисоглібськ, міста Романов і Борисоглібськ - центри повітів, Романовського та Борисоглібського, які також об'єднані в єдиний повіт.

У 1918 році повіт був перейменований в Тутаєвський; утворена 21 нова волость. Постановою Президії ВЦВК від 23 листопада 1923 року повіт був ліквідований, його територія розділена між Даниловським, Пошехоння-Володарським, Угличским і Ярославським повітами.

Населення[ред. | ред. код]

У 1866 році населення повіту налічувало 88 415 жителів. З них 5 347 душ обох статей - в повітовому центрі місті Романове-Борисоглібське і 83 068 душ обох статей - в інших поселеннях повіту. "У числі жителів: дворян 455, селян казенних 16 263 і вийшли з кріпосної залежності 52 696, міщан 8 976. За тими ж відомостями на 1866 г. -« в повіті було церков православних 94, монастирів - немає ».

У 1873 році налічувалося 1455 населених пунктів, з яких погостів - 39, сіл - 47, сіл - 1 133, інших поселень - 236.

За переписом 1897 року населення повіту становило 75 268 осіб, у тому числі у місті Романов-Борисоглібськ - 6682 чол.[1]

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Повіт ділився на два стани, один - з лівого боку Волги, інший - з правого.

У 1862 році в Романово-Борисоглібському повіті було 13 волостей[2]: Олексійцівська, Андріївська, Богородська, Ішманівська, Курякінська, Максимівська, Машаковська, Ново-Богородська, Понгіловська, Рижиковська, Савинська, Сандиревська, Сидорівська.

У 1890 році до складу повіту входило 17 волостей [3]

№ п / п Волость Волостне правління Число селищ Населення
1 Олексійцівска д. Поточелове 102 3554
2 Андріївська д. Микитинська 101 4747
3 Артем`ївська д. Артем'єве 118 3935
4 Богородська м. Романов-Борисоглібськ 133 2713
5 Давидковська с. Давидкове 24 4037
6 Ішмановська д. Ішмановое 48 3005
7 Курякінська д. Курякіне 85 3954
8 Максимовська с. Ново-Нікольське 112 5469
9 Машаковська д. Машакове 24 1 948
10 Ново-Богородська с. Ново-Богородское 71 4143
11 Підгородне-Слобідська д. Підгородня слобода 36 2195
12 Понгіловська с. Нікольське 143 3098
13 Рижіковська с. Рижикове 90 5360
14 Савинська с. Савинське 76 2392
15 Сандиревська д. Сандиреве 104 5699
16 Старо-Андріївська с. Старо-Андріївське 44 3544
17 Хопилівська д. Паздерінске 74 2953

У 1913 році в повіті було 14 волостей, скасовані Ішманівська, Ново-Богородська і Підгородне-Слобідська волості, центр Богородської волості перенесений в д. Короваєво, Курякінської - в д. Яскине, перейменовані Машаковська волость в Малаховську, Старо-Андріївська - в Шаготську.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Найбільші населені пункти за переписом населення 1897 р[4], жит .:

Економіка[ред. | ред. код]

Досить значна галузь місцевого господарства - скотарство. Популярність придбали місцеві - «романівські» - вівці, корови і коні.

Заводська діяльність в повіті була незначна, але різноманітна за видами. У 1879 році недалеко від Романов-Борисоглібська підприємець В. Рогозін організував Костянтинівський завод російських мінеральних масел. У 1880-х роках в селищі Пісочне розпочала роботу фабрика по виробництву фарфорового посуду, що випускала відомий кузнецовський фарфор. У 1890-х роках почала виробляти продукцію овчинно-хутряна фабрика Тихомирових, що використала відому Романівську породу овець .

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]