Російське товариство машинобудівних заводів Гартмана
Російське товариство машинобудівних заводів Гартмана | |
Дата створення / заснування | 3 травня 1896 |
---|---|
![]() | |
Засновник | Густав Гартман |
Країна |
![]() |
Розташування штаб-квартири | Луганськ |
![]() |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ca/%D0%90%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%93%D0%90%D0%A0%D0%A2%D0%9C%D0%90%D0%9D%D0%90_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D0%B1%D1%89%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2_%D0%93%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0.jpg/220px-%D0%90%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%93%D0%90%D0%A0%D0%A2%D0%9C%D0%90%D0%9D%D0%90_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D0%B1%D1%89%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2_%D0%93%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0.jpg)
Російське товариство машинобудівних заводів Гартмана - акціонерна компанія, власник одного з найбільших у дореволюційній Росії Луганського паровозобудівного заводу, що існує досі.
Засновано в Санкт-Петербурзі в 1896 (Статут Високо затверджений 3 травня 1896) за підтримки Петербурзького Міжнародного та Дрезденського банків. Окрім самого Густава Гартмана, вихідця з Німеччини, представника великого німецького капіталу, сім'ї якого належало паровозобудівельне виробництво в Хемніці, засновником компанії був статський радник І. Л. Гольдштанд.[2]
Того ж 1896 на околиці торгово-промислового містечка Луганська з населенням 25 000 осіб на березі річки Лугані закладено паровозобудівне виробництво Російського товариства машинобудівних заводів Гартмана, будівництво якого завершено в 1900.
Основний капітал Товариства, що спочатку становив 4 млн руб., згодом збільшений до 9 млн.
У 1903 балансова вартість майна, товарів і матеріалів оснащеного німецьким обладнанням підприємства становила 14,9 млн руб. Розмір дивідендів досягав 8%. Правління компанії, головою якого був сам Г. Гартман, а товаришем голови, за деякими даними був відомий підприємець, банкір і лобіст єврейсько-пруського походження А. Ю. Ротштейн, на постійній основі розміщувалося в С.-Петербурзі за адресою Мала Морська вул., 3.
Першим директором Луганського паровозобудівного заводу був Я. І. Андерсон - 1896-1902, його змінив родич Г. Гартмана з Німеччини Г. В. Трек -1902-1904. У квітні 1904 з Путилівського заводу прибув інженер-технолог К. К. Хржановський, етнічний поляк, який був призначений директором і залишався їм 14 років, аж до націоналізації в 1918.[3]
У 1905 підприємством випущено 245 паровозів, що становить 21 % загальноросійського виробництва, до 1914 виробництво зросло до 1500 паровозів.
У 1908 на підприємствах фірми було зайнято більше 3200 робітників.
У 1912 розпочато виробництво потужного вантажного паровоза «0-5-0» (випускалися до 1932). Товариство виробляло також парові котли, мостові конструкції, труби, резервуари та цистерни для води, спирту та гасу, хімічне обладнання. Йому належали цегельня в Луганську, кам'яновугільні копальні, металургійний завод.[4]
Нині носить назву ПАТ «Луганськтепловоз», який випускав тепловози, електровози, а також дизель- та електропоїзди.
- ↑ Scripophily.ru Старинные ценные бумаги
- ↑ Немцы России. Архів оригіналу за 9 лютого 2023. Процитовано 9 лютого 2023.
- ↑ Записки из Якирова Посада
- ↑ История России в документах