Руди чорних металів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рýди чóрних метáлів — природні або техногенні мінеральні утворення, що містять чорні метали в концентрації достатній та у формі доступній для їхнього промислового використання.

Класифікація і загальний опис[ред. | ред. код]

Руди чорних металів класифікують залежно від їхніх властивостей, що впливають на вибір схеми збагачен-ня. Залежно від ступеня зруйнованості руди чорних ме-талів розділяють на чотири класи:

  • А — руди зі зруйнованою порожньою породою і більш міцними і крупними зернами корисного мінералу;
  • Б — руди зі зруйнованою порожньою породою і кори-сними мінералами, представленими дрібними і тонкими зернами або неміцними вохрами;
  • В — руди з частково зруйнованою порожньою породою;
  • Г — руди з міцною незруйнованою породою.

За магнітними властивостями корисних мінералів кожен клас руди чорних металів підрозділяється на три групи:

  • 1 — корисні мінерали слабомагнітні;
  • 2 — корисні мінерали, представлені сумішшю сильно- і слабомагнітних різновидів;
  • 3 — корисні мінерали сильномагнітні.

У природі найчастіше зустрічається вісім груп руд чорних металів: А-1, А-2, Б-1, В-1, В-2, Г-1, Г-2, Г-3.

Руди чорних металів в Україні[ред. | ред. код]

Україна має розвинену чорну металургію, головну роль в становленні якої відіграла наявність на її території унікальної сировинної бази залізних і марганцевих руд. Видобуток цих руд розпочато з кінця XIX ст. кількома десятками шахт і кар'єрів річною потужністю від 0,5 до 30-40 млн т сирої руди. Товарною продукцією гірничорудних підприємств є залізний концентрат, дроблена багата руда, агломерат, залізорудні обкатиші, марганцеві концентрати різних сортів. За обсягом видобутку залізних руд Україна посідає п'яте місце у світі після Китаю, Бразилії, Росії та Австралії, а марганцевих — перше. Виробництво заліза на межі ХХ-XXI ст. становить 4 %, а марганцю — 8 % від світового. На території України знаходиться найбільший у світі Криворізький залізорудний басейн, Кременчуцький і Білозерський залізорудні райони. В Керченському басейні і Приазовському районі родовища нині не експлуатуються. Крім того, невеликі родовища залізних руд виявлені в Середньому Побужжі. Загальна кількість родовищ залізних руд — 48, серед них 25 — розробляються.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.